Іонов Максим

Вік

Київська

Київ

Біографія

Освіта

2010 р. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, лікувальна справа, медицина невідкладних станів, лікар-спеціаліст.

2016 р. - Військово-медична академія України, кафедра організації управління охорони здоров'я та медичного забезпечення, спеціалізація за кваліфікацією «організація управління охорони здоров'я».

Досвід роботи

2015 р - по теперішній час: асистент кафедри соціальної медицини та громадського здоров'я, викладач, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.

2015 - 2017 рр. - голова громадської ради Міністерства охорони здоров'я.

2016 - 2018 рр. завідувач приймальним відділенням, Київська міська клінічна лікарня №3.

2003 - 2016 рр. - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва:

2003 - 2008 рр. - санітар;

2008 - 2010 рр. - фельдшер;

2010 - 2012 рр. - лікар-інтерн;

2014-2016 рр. - Київський міський медичний коледж (за сумісництвом), викладач (медицина надзвичайних ситуацій).

Наукова діяльність

- дисертант на ступінь кандидата медичних наук;

- участь в організації та проведенні конференцій, симпозіумів, наукових заходів (місцевих, всеукраїнських та міжнародних);

- автор статей та експертних коментарів.

Громадська діяльність

2016 - по теп. час – керівник БФ «Платформа громадського здоров’я».

2015 - 2017 рр. - Голова Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України.

2012 – 2013 рр. – Голова «Вільної профспілки працівників екстреної медичної допомоги міста Києва».

Додаткова освіта
2010 р. - Європейська Рада Реанімації, Польська Рада Реанімації. Сертифікат про проходження курсів з спеціалізованих реанімаційних заходів.

2011 р. - Учбово - тренувальний центр науково – практичної установи профілактичної та клінічної медицини при Державному управлінні справами. Свідоцтво з підготовки по наданню медичної допомоги в екстремальних умовах.

2011 р - Український державний науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Сертифікат про проходження курсів надання першої медичної допомоги, інструктор.

2012 р. - Всеєвропейська регіональна рада Міжнародної Конфедерації Профспілок, Фонд Фрідріха Еберта, Міжнародна профспілкова школа (Паланга, Литва). Міжнародна школа охорони здоров’я (Україна-Швейцарія)

2014 р. - «Організація управління в трансформованій системі охорони здоров’я», сертифікат.

2015 р. - Цикл тематичного удосконалення.

2016 р. - «Актуальні питання кардіології», посвідчення НМУ імені О.О. Богомольця. НМУ імені О.О. Богомольця, інститут післядипломної освіти цикл тематичного удосконалення «Педагогічні основи викладацької діяльності».

2018 р. - Центр громадського здоров'я МОЗ України. Цикл тематичного удосконалення «Сучасні аспекти громадського здоров’я».

Соціальний захист

Ідея змін

Проект:

«Екстрена медична допомога для людей» Проект розбудови ефективної системи ЕМД

Мета:

на прикладі окремого ланцюга надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) показати, наскільки важливо і необхідно модернізувати службу ЕМД зі створенням відповідних відділень екстреної медичної допомоги багатопрофільних лікарень.

Завдання:

1. Провести інформаційну кампанію серед населення і медичних працівників щодо основних засад реформування охорони здоров’я;

2. Об’єднати зусилля медичних працівників (екстреної медичної допомоги та суміжних закладів охорони здоров’я), місцевого населення, долучивши відповідальне керівництво на місцях (КМДА, ДОЗ, РДА), а також налагодити і підтримувати відповідну комунікацію між всіма учасниками проекту;

3. Залучити спонсорів, міжнародні організації та наукові установи до впровадження сучасних технологій та навчально-тренувальних заходів;

4. Оновити матеріально-технічну базу, провести ремонтні роботи.

Важливість впровадження полягає в тому, що успішна реалізація проекту може бути окремим яскравим прикладом для реформування служби ЕМД по всій території України.

І-етап:

створення експертного центру ефективної комунікації;
інформаційні запити та обговорення співпраці з МОЗ, КМДА, ДОЗ, РДА, Центром ЕМД та КМКЛ №3;
проведення заходів щодо інформування населення та медичних працівників, а саме:
визначення потреб і обсягу ремонтних робіт.

ІІ-етап:

залучення спонсорів та міжнародних організацій;
проведення навчань, тренувань, стажувань, чергувань (інструктори, студенти, волонтери);
упровадження консультативних та транспортних послуг;
оновлення матеріально-технічної бази, медичного обладнання, проведення ремонтних робіт;
комп’ютеризація взаємозв’язку між закладами.

ІІІ-етап: