пйу

Потяг "Київ-Маріуполь": як скоротити дорогу і зшити країну. Боротьба триває

18 червня

Потяг затребуваного в країні маршруту «Київ-Маріуполь» з року у рік знаходиться в дорозі більше 18 годин. Як гадаєте, що можна встигнути за цей час? Та безліч всього. Наприклад, відпрацювати повний робочий день, зайнятися спортом, зустрітися з друзями, відвідати цікаві лекції, сходити до театру, навіть потрапити в іншу країну…

Але для тих, хто їде з Києва до Маріуполя і навпаки, цей час навряд чи стане таким продуктивним. Бо більшу частину доби пасажири відбудуть у потягу. І сильно розраховувати на можливості сучасних гаджетів також не варто, бо жоден пристрій не витримує 18 годин заряду, а відсутність розеток та інтернет-покриття замикає людину в ізоляції від зовнішнього світу на весь цей час.

Більше 18 годин у дорозі – це довго, незручно, непрактично. Це заважає мешканцям Маріуполя, представникам малого та середнього бізнесу, волонтерам, військовим, представникам зарубіжних фондів, іноземним туристам та населенню з інших міст України. Більш того, це відрізає Маріуполь від усієї країни, перетворюючи на острів.

“Укрзалізницю” ця ситуація чомусь влаштовує. А ось свідомих активістів – ні.

Ініціатива «Потяг на Маріуполь» об’єднала громадських активістів, які знайшли практичне рішення наявної проблеми. Вони розробили два паралельні сценарії, як швидше добратися до Маріуполя. Перших шлях займає 15 год 30 хв, а другий – 13 год 30 хв, що скорочує дорогу майже на 5 годин!

«Рубрика» поспілкувалася з координаторками проекту «Потяг на Маріуполь» Христиною Морозовою та Ольгою Гвоздік, та дізналася подробиці втілення ініціативи у життя.

«ПОЇХАТИ В МАРІУПОЛЬ НА ВИХІДНІ – ЦЕ ВЖЕ ЦІЛА ПРИГОДА»

«У мене в Маріуполі є родичі. Періодично їжджу до них у гості, але нечасто. Адже поїхати в Маріуполь на вихідні – це вже ціла пригода, – ділиться з «Рубрикою» Христина Морозова. –Настільки довга дорога в наших потягах виснажує. Смартфони не витримують таке тривале навантаження. Якщо ти їдеш у справах, по бізнесу, доведеться витрачати додатковий час. Потяг прибуває до Києва по обіді. Якщо врахувати поселення, елементарні ранкові процедури, необхідність поїсти та прийти до тями після дороги, то ділова зустріч зможе відбутися аж ввечері. Не дуже мотивує. Що вже казати про тих, хто хотів би просто з’їздити на гостину до родичів чи знайомих».

Христина Морозова

Якщо ти їдеш у справах, по бізнесу, доведеться витрачати додатковий час. Потяг прибуває до Києва по обіді. Якщо врахувати поселення, елементарні ранкові процедури, необхідність поїсти та прийти до тями після дороги, то ділова зустріч зможе відбутися аж ввечері. Не дуже мотивує. Що вже казати про тих, хто хотів би просто з’їздити на гостину до родичів чи знайомих

І дійсно, час прибуття надзвичайно незручний: до столиці потяг прибуває о 13:15, а до Маріуполя о 12:05. Половину робочого дня людина втрачає ще в потягу.

«МИ МОЖЕМО БАНАЛЬНО ВТРАТИТИ ЛЮДЕЙ»
Ольга Гвоздік, яка разом із командою активістів займається відновленням інфраструктури у містах сходу України, розкриває ще глибші проблеми:

«Разом із місцевими ентузіастами ми реалізуємо проекти із покращення міського простору. Часто доводиться їздити на Схід, зокрема в Маріуполь. Декількох поїздок по 19 годин мені вистачило, щоб усвідомити проблему і зрозуміти, що її треба терміново вирішувати. Якщо залишити все як є, ми можемо банально втратити людей. Столиця Приазов’я відрізана від інших регіонів», – пояснює вона.

Тож команда ініціативи «Потяг на Маріуполь» об’єднала свій досвід громадської активності з інженерним талантом двох активістів, Віктора Гарвони (співзасновник Громадського контролю залізниці) та Олександра Рудоманова (Журналіст, який спеціалізується на питаннях транспортних перевезень, блогер lb.ua), які багато років займаються проблемними питаннями української залізниці.

Ольга Гвоздік

Разом із місцевими ентузіастами ми реалізуємо проекти із покращення міського простору. Часто доводиться їздити на Схід, зокрема в Маріуполь. Декількох поїздок по 19 годин мені вистачило, щоб усвідомити проблему і зрозуміти, що її треба терміново вирішувати. Якщо залишити все як є, ми можемо банально втратити людей. Столиця Приазов’я відрізана від інших регіонів

«Технічна частина» команди розробила новий маршрут для потяга. Якби його реалізувати, рух потяга можна було би скоротити до 13 годин. Ми, в свою чергу, займаємося донесенням нашої пропозиції до людей, до чиновників та керівництва залізниці. Залучаємо всі доступні законні методи: збираємо підписи, пропонуємо відправляти звернення до керівництва Укрзалізниці, звертаємось до високопосадовців», – розповідає Ольга.

«З КИЄВА ДІСТАТИСЯ МАРІУПОЛЯ МОЖНА ЗА ТОЙ ЖЕ ЧАС, ЩО І ДО ЗАНЗІБАРУ»
Головна мета ініціативи – скоротити час доїзду з Маріуполя до Києва і навпаки. Активісти вірять, що ця історія не просто про потяг. А про вирішення проблеми національного масштабу. Про яку реінтеграцію може йти мова, якщо люди не мають практичної можливості навіть бачитись одне з одним? До Києва українці можуть дістатися приблизно за 18 годин. І це якщо вони їдуть з Маріуполя, а не з, наприклад, окупованих територій. Якщо говорити про дорогу до Львова, вона займає взагалі до 30 годин потягом.

Літаком до Маріуполя не дістатися, бо аеропорт не працює – занадто близько бойові дії. Тож поки країна не подолає агресора, не можна.

От і виходить, що з Києва дістатися Маріуполя можна за той же час, що і до Занзібару. Без жартів. Це правда.

«НА ШЛЯХУ ВТІЛЕННЯ ІНІЦІАТИВИ – КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ»
На шляху втілення ініціативи існує конфлікт інтересів, у якому громадськість може перемогти лише в консолідації.

Справа в тому, що на шляху потяга «Маріуполь -Київ» відбувається перевезення вантажу із дуже важливого для регіону заводу – «Азовсталь». І політика залізниці спрямована на максимальне навантаження колій саме вантажем. На жаль, виходить так, що тисячі пасажирів та єдність між регіонами програють в умовному суперництві з одним заводом.

Ба більш того, Укрзалізниця у відповіді на звернення активістів прямим текстом позначала, що зміна маршруту – це великі втрати для залізниці. І перемогти у цьому конфлікті інтересів можна лише згуртувавшись. Тому що бізнес – це не просто шлях заробляти гроші. Це ще і відповідальність перед суспільством.

«ПИТАННЯ ОДНОГО ПОТЯГУ НЕОБХІДНО ВИРІШУВАТИ НА ВИСОКОМУ РІВНІ»
«Судячи з реакції користувачів соцмереж, листів та слів підтримки, що ми отримуємо, інтерв’ю, що проводили ваші колеги журналісти серед маріупольців, проблема болюча для багатьох. Першими нас підтримали громадські активісти та культурні діячі. Ми дуже вдячні за публічні слова підтримки Сергію Жадану, ГО «Дивовижні», GO East, організаторам головної театральної події, яка проходить цього року саме в Маріуполі – ГОГОЛЬFEST та іншим», – діляться Ольга та Христина.

Варто зазначити, що Володимир Омелян також схвально поставився до ініціативи, яку активісти представили на особистому прийомі з міністром інфраструктури. Міська влада в Маріуполі також висловлювала підтримку проекту.

Але попри розуміння проблеми і підтримку прагнення вирішити її, складається враження, що в Кабміні ця проблема просто не на часі. Укрзалізниця віднедавна підпорядковується Кабміну напряму.

Тому і виходить, що питання одного потягу необхідно вирішувати на такому високому рівні.

Звісно, існують не менш нагальні проблеми, ми це розуміємо. Але відкладати більше не можна. Ми маємо повернути серця людей на сході країни.

ПОРАДИ З ВЛАСНОГО ДОСВІДУ: ЩО РОБИТИ АКТИВІСТАМ, ЯКІ НАМАГАЮТЬСЯ ВИРІШИТИ СУСПІЛЬНІ ПРОБЛЕМИ?
По-перше, від початку накидайте план проекту, пропишіть його максимально детально. І хоча в процесі він буде багаторазово змінюватися, жодна ініціатива не йшла за чітким планом, це важливо. Це допоможе розкласти ідеї та думки по поличкам і не випустити ключові деталі.

По-друге, завжди шукайте союзників, складіть список з якомога ширшого кола людей. Це можуть бути люди з різних сфер, різних міст, головне, щоб вони потенційно були небайдужими до вашої ініціативи. Ви здивуєтеся – допомога часто приходить, звідки не чекали.

По-третє, радійте і святкуйте перші перемоги. Але не складайте руки після перших перешкод, без них не обійдеться. Лише від вашої сили волі, наполегливості, старанності залежить, чи переможете ви і справа, в яку вклали свої зусилля і час.

Текст: Алекс Гін

Джерело: https://rubryka.com 

Інші новини

Громадська наглядова рада