Моя програмна мета, змінити всю систему.
Вихід:
1. Контроль людей над роботою влади.
2. Зміна системи з низу.
3. Взяття кожного на себе відповідальності за зміни в державі «Україна починається з кожного з нас»
Дискусії на тему, що слід змінити в країні так, щоб ми нарешті стали жити краще, точаться не один десяток років. В останні чотири роки, ця мантра не сходить з вуст кандидата будь-якої політичної сили і всі стверджують, що їм відомий рецепт. Однак, як тільки закінчується передвиборча компанія, про свої обіцянки усі забувають, а спитати про результати просто неможливо, адже ті відкритість і доступність до виборця, демонстровані в процесі передвиборної гонки, миттєво випаровуються.
Так триває всю історію незалежної України, але саме сьогодні слід раз і назавжди поставити крапку в цій пекельній петлі, коли народ знову і знову приречений наступати на одні і ті ж граблі. Але правда полягає в тому, що найчастіше народ сам дозволяє чинити так з ним і як вже неодноразово було сказано, найбільшою проблемою українського народу, є його байдужість, яка і породжує те, про що і йде мова.
Саме тому, систему слід міняти не з верху, як помилково вважають багато хто, а і знизу теж. Новий підхід відносин між виборцем і кандидатом, повинен базуватися на збереженні стійкої комунікації навіть після закінчення виборчого процесу з тим, щоб виборці могли повсюдно контролювати роботу їх представника у владі.
Не для кого не секрет, що правду найкраще видно не з високих чиновницьких кабінетів, а з простих вулиць самих звичайних міст, де живуть неуражені синдромом влади люди і саме вони повинні судити про результати роботи політиків, створюваних ними комітетів і державних структур, а також призначених на керівні посади чиновників.
Такий підхід дозволить у рівній частці розділити відповідальність за долю країни, провал реформ і помилкову політику представників влади, між виборцем і тим хто обирається, що консолідує їх зусилля в досягненні конкретного результату, підвищить ступінь відповідальності за події в країні і нарешті знищить усталений роками бар'єр «ми і вони».
Якщо ми всі прагнемо жити у процвітаючій і успішній країні, нам не потрібно шукати «цапа-відбувайла», на якого ми згодом покладемо провину за низький рівень нашого життя, а необхідно приймати конкретну участь у всіх процесах, що протікають в державі, при цьому бути готовими нести солідарну відповідальність з тими, хто керує цими процесами.
У будь-якому випадку, час перекладання провини на нероб і неефективних чиновників, що в першу чергу спрямована на виправдання власних пасивності і байдужості, повинно закінчиться як можна швидше і тоді кожен з нас зможе внести лепту, виходячи з власних знань і можливостей, при цьому буде готовий понести відповідальність за допущені помилки і саме тоді Україна стане країною не винних чиновників, а країною небайдужого громадянського суспільства.
