1

Бондаренко Дмитро

Вік
47
Одеська
Одеса
Біографія

Освіта

2007-2008 роки - магістр соціології, диплом з відзнакою, Манчестерський університет та Московська вища школа соціальних і економічних наук.

2002 рік - кандидат історичних наук, Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова.

1999-2000 роки - магістр історії, Європейський університет у Санкт-Петербурзі.

1991-1996 роки - спеціаліст, історик, Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова.

Досвід роботи

2016 – теперішній час - Інститут стратегічних досліджень та прогнозів трансатлантичних процесів (Одеса), науковий співробітник.

2016-2017 роки - Одеський історико-краєзнавчий музей, старший науковий співробітник.

2015-2016 роки - Одеський обласний центр патріотичного виховання дітей та молоді, спеціаліст.

2011-2014 роки - коледж зв’язку та інформатизації Одеської національної академії зв’язку, викладач історії.

2005-2006 роки - Український державний університет економіки і фінансів, Одеська філія, доцент кафедри соціальних та гуманітарних дисциплін.

2003-2005 роки - Європейський університет, Одеська філія, старший кафедри соціальних та гуманітарних дисциплін.

2002-2003 роки - Санкт-Петербурзький торговельно-економічний інститут, асистент кафедри філософії та політології.

Правоохоронна система
Соціальний захист
Стратегічні
Ідея змін

Моя програмна мета: вирішення проблеми декомунізації музеїв, що значною мірою відповідає сучасним інтересам держави та потребам суспільства, а також потребам європейської інтеграції України.

Головним завданням радянських експозицій історико-краєзнавчих музеїв було прославляння «подвигу партії і народу» під час «громадянської» та «великої вітчизняної» війн. Треба звернути увагу на те, що попри прийняття законів про декомунізацію в 2015 році ситуація в історико-краєзнавчих музеях майже не змінилася, чим користуються сепаратисти.

Експозиції, присвячені історичним періодам Першої та Другої Світових війн, особливо 1918 та 1941 років, фактично відповідають інтересам «російського міру».

Наприклад, в Одеському історико-краєзнавчому музеї прославляється так звана «Одеська радянська республіка», замовчується червоний терор, а також важливі факти значення Одеси для Української Держави, а саме: насамперед, в 1918 році Одеса була військово-морською базою Державного флоту Української Держави,  як і зараз, починаючи з 2014 року, вона є такою для ВМС України. Що стосується 1941 року, то тут взагалі «подвиг партії і народу», партизани, радянські підпільники з НКВС і таке інше, зовсім не показана інша сторона, а також повсякденне життя одеситів під час облоги міста та окупації.

Тут треба звернути увагу на те, що тоді Україна як самостійна держава не існувала, і радянсько-німецька війна не відповідала інтересам українського народу, а не продовжувати пропагувати радянський патріотизм. 

Взагалі процес декомунізації в Україні проходить досить повільно у сфері історичної свідомості та подолання комуністичних міфів, в тому числі і через історико-краєзнавчі музеї, які не беруть до уваги розробки Українського Інституту Національної Пам’яті. Гальмування процесу декомунізації перешкоджає європеїзації України, віддаляє нас від Європи у науковому та культурному планах.

Що можна зробити?

По-перше, внести зміни у Закон України про Український Інститут Національної Пам’яті, а саме: наділити Інститут наглядовими функціями, як у Польщі, зробити філії Інституту якщо не у всіх областях України, то принаймні у тих, де сильні антиукраїнські настрої (Південь та Схід).

По-друге, провести переатестацію (тестування) наукових співробітників, керівників відділів та директорів історико-краєзнавчих музеїв на знання історії України з подальшими організаційними висновками.

По-трете, створити спеціальну комісію з фахівців Українського Інституту Національної Пам’яті, Інституту Історії та Інституту українознавства НАН України, з залученням громадських діячів з історичною освітою, яка б провела інспекцію експозиції історико-краєзнавчих музеїв на наявність історичних помилок, підробок, радянської пропаганди з подальшими організаційними висновками, наприклад, закриття задля проведення реекспозиції.

Я, наприклад, міг би прийняти участь в роботі такої комісії як історик та громадський активіст.

Зрештою, необхідно розширяти міжнародне співробітництво історико-краєзнавчих музеїв задля адаптації досвіду країн Центральної Європи, насамперед, західних сусідів України: Польщі, Румунії, Молдови, Угорщини.

Тодоров Василь Іванович

нд, 05/13/2018 - 14:33

Вітаю! Цей проект гарна нагода познайомитись багатьом активним громадянам України. Вважаю, що набагато більше ми зможемо зробити об'єднавшись і володіючи правильними знаннями і світоглядом.
Запрошую на портал світоглядних новин "Народний оглядач", де вже багато років систематизуються і аналізуються прогресивні знання, які допоможуть змінити наше життя на краще. На порталі AR25.ORG кожен знайде цікаві статті, відео, практичні настанови для оновлення себе і свого оточення; кожен зможе знайти друзів і однодумців, з ким легко будувати нову Україну. Хай буде!
https://www.ar25.org/article/demosy-zarodky-postindustrialnoyi-cyviliza…

Шатній Олександр Вікторович

пт, 05/18/2018 - 15:39

Шановні лідери!
Для підкріплення спільних лідерських позицій пропонуємо об'єднання на базі Української Гільдії Активістів
https://www.facebook.com/guild.org/

- незалежного об’єднання активних та суспільно свідомих громадян України, які прагнуть жити у чесній, стабільній, істинно європейській державі і які готові вже сьогодні її будувати своїми діями. Гільдія вже налічує більше 20 організацій і продовжує зростати. Сайт
http://guild.org.ua/

З повагою, лідер Олександр Шатній

Branding

Цей блок пошкоджений або відсутній. Можливо втрачено його вміст або потрібно увімкнути оригінальний модуль.

Громадська наглядова рада