Я, Котляренко Павло Володимирович, народився 17 жовтня 1992 року у розкішному місті на березі широкого розливу Дніпра, на сьогодні я міг би вже бути і визначним письменником, чи художником, чи не поганим боксером, або навіть грати у вищій хокейній лізі.
Але, на жаль, народився я у бідній сім’ї героя-Чорнобильця, та талановитої поетеси.
У мене є два чудових рідних брати, з якими ми вп’ятьох з батьками росли і розвивалися у квартирі 4х12 метрів.
У школі не вчився краще всіх, але, завжди, був лідером.
Учителі, завучі та директор мене дуже любили, тому що у школі я, завжди, займався організацією проектів – ми робили нашу школу краще!
Після школи, я вступив до університету, вивчився, та після отримання диплому пішов шукати роботу, не знайшовши її за рік, оббивши усі пороги, зрозумів що я нікому не потрібен у цій країні і мусів виїхати на заробітки до сусідньої Польщі.
Там за два роки заробив грошей та пошану від місцевих, які пропонували залишитися, бо такі люди їм потрібні.
Але я вирішив повернутися на рідну землю.
Відкрив свою невеличку фірму, яка приносить непоганий прибуток.
Наступним етапом після того, як став на ноги – допомога іншим повірити в Україну!
