"ВІВЧАРСТВО"

Проблема: Вівчарство на західній Україні сильно занепадає. Водночас тяжка місцями неймовірно важка праця в гірських екстремальних умовах на полонинах для вівчарів стає не то щоб не благодарною, а взагалі не визнається державою як така, і не внесена до додатку трудового кодексу в перелік існуючих професій, їх для держави просто  не існує.

Тобто вівчарі, які виходять як тільки проросте трава в полонині, і повертаються з першим снігом, не маючи весь цей час ні свят, ні вихідних та без жодного натяку на елементарні умови проживання в колибах посеред поля, без світла, а іноді й води... І так, важко працюючи рік за роком, залишається на старості відкинутою державою людиною, без будь-якого пенсійного стажу...

Вихід із ситуації:
Потрібна правильна підтримка держави, яка б зуміла налагодити правильну систему і ринок збуту високоякісної продукції,  та зуміла побудувати на полонинах гідні умови проживання для вівчарів.

Для цього вважаю, що якщо б парламент прийняв зміни до законодавства та до трудового кодексу і вніс в додаток посад професію вівчара, то вівчарі мали б  стаж та зарплату за свою діяльність. Також вівчар може виробляти продукцію (сир, вурду, бринзу, молоко...).

Тобто держава стає замовнком вівчарських послуг. Вівчар бере державні вівці, які випасає, доїть та здає молко на державні молочні підпрємства , а також виробляє продукцію (сир, вурду, бринзу). Збирач з машиною їздить щодня на полонину і збирає з вівчарів молоко та товар, який привозить на базу збирання, далі товар їде по підприємствам та магазинам, розвозячи натуральний чистий біопродукт. Тобто якщо є товар, який можна продати - можна отримувати прибуток.

Цю систему також чудово можна поєднувати з туристичним напрямком.

Посилання на повну програмну мету кандидата.