Я розглядаю державу, як інструмент для примноження суспільних благ, а не як самостійну цінність. Ці блага полягають, насамперед, у забезпеченні гідного і повноцінного життя громадян та гармонійних відносин у суспільстві.

Межі державного впливу на суспільство визначаються спільною волею громадян та втілюються у законах. Їхнє виконання ґрунтується на верховенстві права і контролюється активним громадянським суспільством.

Я переконаний, що лише консолідована країна може бути ефективною і конкурентною у світі. Це потребує формування в Україні громадянської нації. Єдиним критерієм приналежності до неї повинно бути прагнення реалізувати себе у спільній для всіх державі. Творення громадянської нації вимагає від кожного з нас раціональних компромісів у поглядах на минуле. Воно також вимагає вироблення спільного бачення майбутнього на основі нових сучасних цінностей. Це складний і часто болісний процес.

Але ми зобов’язані пройти цей шлях для того, щоб відбутися, як модерна європейська держава. Ми повинні усвідомити, що цілі, які нас об’єднують, важливіші за історичні міфи та ідеології, які можуть нас розділяти.

Створення єдиної громадянської нації є головною передумовою ефективності інститутів держави. Успіх держав у сучасному світі залежить від рівня довіри між її громадянами, рівнем громадянської солідарності, активністю мереж взаємодопомоги та здатності об’єднуватися заради спільних інтересів. Усе це розвиває відчуття особистої відповідальності за майбутнє держави і готовність поступатися власним, заради певних суспільних благ.