Тема: Олюднення законодавства.

1. Обґрунтування і мета.

Держава, як орган встановлення і керування відносинами в країні  з іншими країнами, має забезпечити умови, за яких громадяни мають знати і виконувати законодавство.

Під змогою виконувати встановлені закони мається на увазі сенсовість і розумність законів. Для прикладу розглянемо правила дорожнього руху - стоянка автотранспорту у певних місцях заборонена, але люди мають десь ставити свої автівки.

З одного боку, зрозумілі вимоги щодо заборони стоянки авто, які заважають руху, а з другого боку, людям нема де ставити автівки. Тобто, наявне протиріччя, яке полягає в неможливості зручного виконання законослухняними громадянами законів і вимушеності порушувати законодавство.

Другий приклад. ПДР предписують звільняти шлях швидким, пожежникам і іншому спецслужбовому транспорту.

Зрозуміло, що від швидкості приїзду спецтранспорту залежить життя громадян. Тому держава має встановити великі штрафи за непропускання спецтранспорту і створити умови, за яких водії знатимуть як правильно пропускати спецтранспорт.

Тобто, спочатку мають бути впроваджені умови, за яких людям буде зрозуміло і зручно виконувати вимоги, а вже після цього вводити штрафи і штрафувати.

На якісних інтернет ресурсах завжди є договір, за яким користувач і ресурс несуть певну відповідальність. Це правильно, бо людина відповідає за те, з чим ознайомилася і з чим погодилася.

Із законодавством справа інша - переважна більшість громадян навіть не ознайомлена із законодавством і не погоджувалася на його виконання.

Сьогодні законодавство являє собою "бездушні" вимоги, які не враховують чисельні нюанси людського мислення і властивостей людини, як живих організмів.

Тому пропозиція наступна:

Змінити законодавство таким чином, щоб воно відповідало людській природі.

2. Принципи законотворення.

1. Принцип "незнання закону не звільняє від відповідальності" має бути скасованим.

Громадяни, які відмовляються від ознайомлення із законами мають бути позбавлені громадянства.

Громадяни, які ознайомилися із законами і відмовляються від підписання, мають надати повне обґрунтування відмови, яка має бути розглянута судом і оцінена як доречна чи недоречна.

Якщо відмова громадянина ґрунтується на виявлених протиріччях, то суд має зупинити або обмежити певний закон і надіслати закон на допрацювання.

Якщо громадянин безпідставно відмовляється від підписання згоди, його також обмежують у громадянстві як людину, яка не відповідає вимогам громади і громадськості.

2. Будь-який закон має бути донесений до кожного громадянина, і узгоджений громадянином. Тобто, громадяни матимуть підстави, на яких їх каратимуть за порушення законодавства. А цим і є індивідуальне погодження з законом.

3. Перед впровадженням законів вони мають бути доведені до громадян і мають бути створені умови, за яких закони мають виконуватися.

Якщо, в чомусь обмежуються права громадянина, то в чомусь мають поширюватися.

4. Встановити ціну життя громадянина і відштовхуватися від неї при визначенні штрафів.

5. Встановити непомірні штрафи за порушення законодавства за умов, що умови для виконання вимог закону створені, громадяни ознайомлені і погодилися із законодавством.

6. Привести все законодавство до "людяного" змісту й ліквідувати всі протиріччя. Протиріччя, які будуть в подальшому –  виправляти.

Як приклад - проїзд пішохідних переходів: можна й не зупинятися, коли йдуть люди. Але! Якщо водій збив громадянина, він має понести таке покарання, яке займе більшу частину його життя на розплату за травми чи смерть.

Крім того, поширити це й на пішохідні зони.

Суди при такому законодавстві працюватимуть прозоро:

- закон "людяний", - значить йдемо далі;

- громадянин погодився з законом, - йдемо далі;

- визначається порушник закону;

- цей громадянин порушив те й те, - покарання таке-то.

3. Кошти на реформування

Спочатку це інвестиції державних коштів у майбутнє.

Також пропоную скасувати усі податки з громадян і замість них встановити щомісячний внесок на обслуговування держави. Хто не сплачує державний внесок, той лишається права голосувати й бути обраним на виборні й державні посади.

Громадяни, які власним коштом забезпечуватимуть роботу держави, а саме: медиків, викладачів, прибиральників, пенсіонерів, тощо. Цінуватимуть роботу державних працівників і дбатимуть про цільове використання сплачених коштів.