2003-2001 - бухгалтер компаній «АСМ» і «Ейр Клімат Маркет»;
2000 - співробітник відділу внутрішнього аудиту АКБ «Київ-Приват».
Соціальний захист
Медицина
Ідея змін
Місія: діти із втратою слуху мають почути світ.
Сьогодні лікарі б’ють на спалах та говорять про непомітну глобальну катастрофу: кількість людей із втратою слуху зростає. За даними Всесвітньої Організації Здоров’я глухота посідає 3 місце серед найпоширеніших патологій після недуг серця та цукрового діабету, а в 2020-му році кількість людей із втратою слуху збільшиться на 30%.
У розвинутих країнах вже давно зрозуміли: люди з втратою слуху можуть і повинні ставати повноцінними членами суспільства. Це гуманно, це економічно вигідно, бо витрати на боротьбу із втратою слуху (слухопротезування, реабілітація тощо) значно менші, ніж витрати на утримання особи з інвалідністю все її життя.
Процес інтеграції людини в суспільство, як повноцінної працездатної особи має кілька етапів:
рання діагностика (виявлення втрати слуху),
слухопротезування (повертає здатність чути),
реабілітація (навчання чути та говорити),
інтеграція (освіта, робота, родина).
В Україні сьогодні відсутня перша ланка цього процесу: рання діагностика. У більшості дітей втрата слуху виявляється запізно, що ускладнює, а іноді унеможливлює реабілітацію, залишаючи людину інвалідом до кінця життя. В розвинутих країнах діагностика слуху відбувається в пологових будинках одразу після народження немовляти. Це є загальноприйнятою практикою. В результаті – виявлення втрати слуху на тих етапах розвитку мозку, коли є можливість втрутитись і сформувати здатність повноцінно чути та говорити.
Впровадження такої системи ранньої діагностики в Україні і є кінцевою метою громадського проекту “Почути Світ”. Для цього зусиллями науковців, лікарів, юристів та громадських активістів розроблений програмний документ: “Концепція ранньої діагностики проблем порушення слуху”.
Моя мета:
донести до суспільства інформацію про проблему та шляхи її вирішення,
просувати “Концепцію ранньої діагностики” на державному рівні, сприяти її втіленню у вигляді нормативних актів Кабінету міністрів, Міністерства охорони здоров’я тощо,
здійснювати громадський контроль впровадження системи ранньої діагностики в життя.
Чому я? По-перше, я маю досвід роботи з цією проблемою, входжу до Наглядових Рад Міністерства охорони здоров’я та Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України. Я є засновницею волонтерського всеукраїнського об’єднання батьків дітей після слухо-імлантаційного протезування - “Спілка КІ”. Наша громадська організація “Зростаймо здорові” за підтримки Благодійного фонду та команди волонтерів провадить реабілітаційні табори для дітей після кохлеарної імплантації.
По-друге, я – мати дитини із втратою слуху і на собі відчула необхідність ранньої діагностики: якби в Україні існувала така система, моя дитина зараз пішла б навчатись у загальноосвітню школу, а не втрачала б роки на реабілітацію в спеціальних закладах.
Кожен день до нашої “Спілки КІ” звертаються батьки дітей із втратою слуху з питанням: “Що робити?”. То ж ми знаємо що робити: почати з впровадження ранньої діагностики і тоді всі діти почують світ і світ почує їх.
