Лахно Сергій

Вік

Київська

Київ

Біографія

Освіта

– Королівський коледж Лондона (King’s College London), спеціалізована післядипломна програма з економіки конкурентного права (2017 рік), Лондон (Великобританія);

– Інститут світової торгівлі, програма MILE, магістр міжнародного права та економіки (2003 рік), Берн (Швейцарія);

– Київський національний економічний університет, факультет міжнародної економіки та права, магістр міжнародної інвестиційної діяльності (1999 рік), Київ (Україна).

Додаткова освіта

- Карлтонський університет, програма з торговельної політики та комерційної дипломатії (2005 рік), Оттава (Канада);

- Світова організація торгівлі, спеціалізований курс СОТ з питань нотифікаційних зобов’язань розроблений для українських експертів (2005 рік), Женева (Швейцарія).

Професійний досвід

З січня поточного року очолюю практику міжнародної торгівлі у міжнародній юридичній фірмі Integrites;
З 2016 по 2017 роки працював в Антимонопольному комітеті України на посаді директора департаменту конкурентної політики. Займався застосуванням інструментів економічного аналізу у розслідуваннях, пов’язаних з порушеннями економічної конкуренції на ринках, питаннями побудови ефективної системи контролю та моніторингу надання державної допомоги суб’єктам господарювання, широким колом інших питань;
З 2006 по 2016 роках, працюючи у компанії Інтерпайп, захищав її інтереси у торговельних розслідуваннях на внутрішньому і зовнішніх ринках, займався питаннями, пов’язаними з зовнішньоторговельною діяльністю компанії;
У 2005 – 2006 роках працював на посаді радника міністра економіки України з питань співробітництва України з СОТ;
У 2005 – 2006 роках на посаді радника з питань інвестицій і торгівлі працював у проекті USAID «Вступ України до СОТ / Сприяння іноземному інвестуванню»;
З 1999 по 2005 роки, працював на різних посадах у Міністерстві економіки України, де займався формуванням переговорної позиції та зобов’язань України в рамках процесу вступу до СОТ, приймав безпосередню участь у переговорах з країнами-членами СОТ;
Крім цього, протягом 2003–2013 років викладав навчальну програму «Торговельна політика та комерційна дипломатія» у Київському національному економічному університеті.

Інші професійні досягнення

У 2016 - 2018 протягом трьох років був номінований у якості судді у європейських раундах навчальних судових процесів у сфері права Світової організації торгівлі (СОТ) під егідою Європейської асоціації студентів-правників (ELSA Moot Court).
У 2002 році був координатором та співавтором дослідження щодо економічних наслідків розширення ЄС для України, яке проводилось на замовлення комісії ООН з питань економічного співробітництва в Європі.
Є автором низки статей з питань реформування зовнішньоторговельного режиму України з метою його приведення у відповідність з нормами СОТ.

Економіка

Ідея змін

Мета

Запуск нового довгострокового механізму повернення заощаджень громадян-вкладників Ощадбанку СРСР, що дозволить підвищити споживчий попит населення та забезпечити економічний розвиток і зростання внутрішнього виробництва.

Завдання

Виконання державою прийнятих на себе зобов’язань та повернення довіри до неї з боку громадян;
Повернення заощаджень в повному обсязі, що підвищує купівельну спроможність громадян;
Створення стимулів для економічного розвитку, зростання обсягів внутрішнього виробництва та ВВП країни.

Джерело фінансування проекту

Щорічне фінансування механізму станом на квітень 2018 року має становити до 70 млрд. 526 млн. грн. або 2,3% від суми номінального ВВП України 2017 року;
Очевидно, що в Державному бюджеті України таких коштів на зазначений механізм немає і протягом найближчих років не з’явиться;
Іноземні фінансово-кредитні установи та інституції на такі цілі ніколи не виділять кошти Україні, тим більше в таких обсягах;
Зважаючи на це, залишається лише одно джерело – власний український емісійний центр – Національний банк України;
Фінансування проекту має здійснюватись за рахунок цільової емісії безготівкової гривні, яка буде використана лише на купівлю вітчизняної продукції через запропонований механізм. Емітована гривня буде потрапляти на рахунки підприємств тільки після того, як вона вже фактично буде забезпечена виробленою і купленою населенням продукцією. Така емісія і механізм її обігу в економіці не призведе до інфляції.