2005 - 2010 рр. - навчалась у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, інститут журналістики, спеціальність – журналістика.
Досвід роботи
2007 - 2008 рр. - кореспондент інформаційно-аналітична програма ”Час країни” на КДРТРК;
2008 - 2009 рр. - старший редактор редакції маркетингу Державної телерадіокомпанії “Культура”;
2009 - 2011 рр. кореспондент інформаційної програми «День CITI» та інформаційно-аналітична програма «7 днів CITI з Людмилою Добровольською» на телеканалі CITI;
2012 - 2013 рр. - редактор на телеканалі «Погода ТБ» ;
2013 рік - редактор програми новин телеканалу «БТБ»;
2013 рік і донині – кореспондент інформаційно-аналітичної програми «Вікна-новини» телеканалу СТБ .
Громадська діяльність
-волонтер Благодійного фонду «Твоя опора»;
- член ГО «Рух за трансплантацію».
Медицина
Ідея змін
Мета проекту: рятувати українців в Україні, створивши дієву систему трансплантації органів
Актуальність: щодня ми можемо рятувати ДЕВ’ЯТЬ людських життів, а в рік понад ТРИ ТИСЯЧІ. Усі вони поки помирають, бо у своїй рідній країні не мають жодних шансів отримати донорський орган.
Кількість загиблих лише у ДТП щороку – близько трьох тисяч. Це потенційні донори і шанси вижити тим трьом тисячам. Кожен з них може врятувати п’ять-сім життів, але поки їх ми закопуємо в землю. І це в той час, як на порятунок одиниць держава платить іншим країнам мільярди гривень. Інвестувати в іноземну медицину, а не в свою – в корені неправильно. Це треба терміново змінювати.
У перспективі – вирішення питання трансплантації на законодавчому та виконавчому рівнях.
Я пропоную реалізувати пілотний проект, у рамках якого вдасться розпочати процес трансплантації, і який стане першим великим кроком на шляху до цього.
Результат: декілька врятованих життів і початок трансформації свідомості людей, які досі не розуміють масштабів проблеми чи живуть у полоні міфів про «чорних трансплантологів».
Чому я?
Я журналіст, який два останні роки займається питанням трансплантології. Я була в Індії і Білорусі, двох основних країнах, де рятують українців, і я знаю як вони це роблять.
Я знаю лікарів в Україні, які хочуть і можуть робити пересадження, знаю чиновників, від яких залежить реалізація моєї ідеї, відчуваю в собі сили і можливість об’єднання їх заради конструктивної роботи і реалізації поставленої мети.
За два останні роки померло більше десяти героїв моїх сюжетів, я знаю їхній біль, бо сама була на їхньому місці, коли 9 років тому захворіла на рак і не мала жодних шансів на порятунок в Україні.
На трансплантацію кісткового мозку в Німеччині всією країною мені збирали 100 тисяч євро. Мені пощастило: я вижила і тепер хочу, аби виживали і всі інші. Трансплантологія – це моя особиста історія і я буду за неї боротися.