Чому країна, в якій понад 160 тис. висококласних IT-фахівців, затребуваних у всьому світі, досі не стала на шлях цифрової трансформації
І якими мають бути тендери на IT-послуги для держкомпаній, щоб було не соромно за результат.
Я постійно задаюся запитанням, чому країна, в якій понад 160 тис. висококласних IT-фахівців, затребуваних у всьому світі, досі не стала на шлях цифрової трансформації?
Так, я знаю про прийняту Кабміном у січні Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018-2020. Прекрасне напрацювання. Але чомусь крім новини, що концепція прийнята, більше, на жаль, нічого про неї не говорять. Ні як виконується план, ні хто піонер процесу, ні чи є складності з впровадженням. Мовчання.
Від учасників IT-ринку я також не чув, що їх залучають до процесу. Для мене це показник зацікавленості держави в її цифровій трансформації.
І якщо бізнес найчастіше усвідомлює важливість цього процесу і починає змінюватися сам, то як чинити держкомпаніям, у яких безліч обмежень і контролю?
Потрібно міняти правила
Уявімо собі, що ви держпідприємство з директором, що йде в ногу з часом і прагне зробити його ефективним, і щоб кінцевий споживач його послуги/продукту був задоволений взаємодією. Для цього йому потрібно нове програмне забезпечення. Або хоча б такий простий канал комунікації, як мобільний застосунок.
Щоб замовити таку послугу, держкомпанія повинна оголосити тендер через систему Prozorro. Що значить, брати участь в ньому може будь-яка фірма, а виграє та, яка запропонує менше. Так уже влаштована ця система.
Але таким чином дуже складно знайти хорошого підрядника, який виконає зобов'язання і зробить якісний продукт, та ще й за мінімальну ціну. У таких тендерах завжди з'являється ФОП Пупкін, який запропонує зробити вам CRM-систему не за $40 тис., а за 10 000 грн. І ви будете зобов'язані замовити послугу у нього, в іншому випадку вас оштрафують.
На виході вас чекає низькоякісний продукт, який не відповідає запитам ринку, і головний біль, що з ним робити далі. Насмілюся припустити, що застосунок "Укразалізниці" –результат цієї пастки.
І в цьому не винне держпідприємство. Так створені умови на ринку, де альтернативи практично немає. IT-компанія, що себе поважає, не буде витрачати свій ресурс на участь в явно програшному тендері. Створення IT-продукту – це робота не одного кваліфікованого фахівця і так, не дешевий процес. І по суті, це ми з вами не стимулюємо державу поміняти такі умови.
Який же шлях?
Змінити правила закупівель IT-послуг і рішень для держпідприємств. Для закупівель лампочок Prozorro відмінно підходить, а для розроблення ПО потрібен вже інший регламент.
Аналогічно і з креативними ідеями. Процитую Павла Вржеща з агентства Banda, яке розробило брендинг Євробачення: "Prozorro не працює з творчими тендерами, тому що ідеї не можна оцінити цифрами. Тисяча середніх ідей не дадуть такого результату, як одна найкраща. Тому Prozorro ніяк не здатна оцінювати творчі конкурси... Тому комісія {Євробачення, - авт.} закрито голосує, визначає переможця і потім його технічно через Prozorro реєструють".
І креатив, і IT – це різні за типом послуги, кожна з яких вимагає свого регламенту. Саме тут принцип ціни на зниження працює на шкоду результату.
Крім регламенту, потрібна система сертифікації та відбору самих IT-компаній. Інакше будь-який ФОП стає IT-компанією і потрапляє в тендер, що створює бардак і для замовника і для учасників. Необхідні кваліфікаційні вимоги від держави. Наприклад, що в штаті фірми має бути Х учасників з сертифікатами такого-то зразка. У комерційному бізнесі це вже давно застосовується.
Хтось скаже, що це бюрократизація і навіщо все ускладнювати? Не можна зробити якісний продукт з хаосу. Сертифікація і стандарти – це наведення порядку. Інакше ФОП Пупкін буде продовжувати створювати несек’юрні, незручні сайти і застосунки держкомпаніям, якими безглуздо користуватися і на шкоду нервовій системі.
Також необхідно розвести процедури створення IT-продукту.
Наведу приклад з будівельної галузі, логіка якої, до речі, дуже підходить для IT.
Для будівництва об'єкта проводиться кілька тендерів: на проект, кошторис, закупівлю будматеріалів, виконавця і т.д. Знову подумаєте, чи не забагато бюрократії як для одного об'єкта? Ні, адже коли мова заходить про державний бюджет, навколо з'являється багато охочих його розпиляти.
Мене можуть захейтити колеги з галузі, де ж scrum і agile? Але якщо ми не хочемо витрачати даремно гроші на діджіталізацію держкомпаній, не можна рухатися без таких правил гри. Не потрібно думати, що IT – це космос і тут все влаштовано інакше.
І наостанок, цифрові технології зараз для України повинні бути пріоритетнішими, ніж площі і дороги, якими активно займаються перед виборами. Їх впровадження принесе в рази більше для країни –технології це окупні інвестиції, на відміну від будівельних об'єктів.
Джерело: nv.ua
