Анатолий

Хаотичні рухи, часті зміни законодавства та фіскальної політики — інвестори обходять Україну

21 червня

Учасник проекту “Нові лідери”, керівник аналітичного центру Amelin STRATEGY та співзасновник Українського інституту майбутнього  Анатолій Амелін розповів детальніше про економічну стратегію, порівняв свій проект з планом чинної влади та поділився ідеями, як з України зробити “економічного тигра”.

Ідея стратегії та терміни

- Моя мета підняти економіку. Суть програми - це розробка проекту успішної України.

Коли у бізнесі обираємо між двома компаніями для інвестування, то надаємо перевагу тій, у якої буде довгострокова стратегія розвитку - логічно, що більш успішною буде та, у якої є чіткі цілі і план як їх досягти.

Те ж саме стосується і країн: ті, у яких немає стратегії, є ресурсом для держав, у яких ця стратегія є.

Є чотири чинники, які впливають на розвиток економіки: інвестиції, споживання, чистий експорт і держвидатки.

Я пропоную в цій моделі розвиток української економіки через залучення інвестицій та створення умов, щоб інвестори приходили в Україну.

Щоб тут створювалися підприємства як локальні, так і міжнародні. Саме інвестиції стимулюватимуть створення робочих місць, нових продуктів, які будуть знижувати українську імпортозалежність.

Ми будемо більше експортувати, буде більше валютної виручки, робочих місць. Попит на працю стимулюватиме зростання зарплат, а прибуток, який платять компанії, наповнюватиме бюджет. Відповідно, у нас ростиме можливість для виплати пенсій.

Але головний фактор, який може на це вплинути, - це інвестиції.

Без інвестицій не буде ні робочих місць, ні зростання експорту, ні податків для державних витрат, тому ми в своїй стратегії робимо ставку на це.

Потреба України у зовнішніх інвестиціях у найближчі 10 років - більше 200 млрд дол.

З інвесторами я працюю професійно майже 20 років — вони сьогодні обходять Україну стороною — через несприятливі умови для ведення бізнесу.

Зараз веду переговори з американськими та китайськими інвесторами. Вони кажуть, що не розуміють, які пріоритети в українського уряду — у нього хаотичні рухи, він дуже часто міняє законодавчу базу та фіскальну політику.

Приміром, інвестори тільки-но розробили бізнес-план - а уряд уже змінив податкову політику, й першим доводиться змінювати всі внутрішні документи, перезатверджувати план.

В Україні, на жаль, захист прав власності недосконалий - це одна з причин, яка теж стримує іноземних інвесторів. Але цю задачу ми можемо вирішити, тому що рішення проблеми починається з усвідомлення її наявності.

Потенційні інвестори та як їх залучити

- Сьогодні, звісно, у мене немає одного інвестора, який готовий вкласти ті 200 млрд доларів, які потрібні Україні.

Але я розумію, у які напрямки можна залучити гроші, і які умови Україна може створити для того, щоб інвестор прийшов.

З багатьма інвесторами я веду переговори у різних напрямках.

Наприклад, сфера енергетики - буквально вчора вийшла моя стаття про те, що Україна наступні 10 років може зайняти не менше 10% європейського ринку газу, потіснивши там Росію. Звучить трохи божевільно, але я розрахував, як цього досягти.

Нам потрібно залучити близько 20 млрд інвестицій. Америка зацікавлена ​​у входженні на європейський ринок газу, адже розвивати видобуток в Америці і перевозити морськими шляхами до Європи виходить дуже дорого. У них втрачається вся собівартість, тому американські компанії готові входити в Україну.

Два приклади: один великий американський фонд планує до 500 млн. дол. протягом наступніх років інвестувати в Україну, інша компанія Трайд Ін (Ілля Пономарьов) вже знайшла 200 млн дол. для входження в українську енергетику.

Якщо уряд поставить задачу і у нас буде ефективна енергетична стратегія, а не та писулька, яку прийняло Міністерство економіки, то упродовж року ми можемо зібрати необхідний пул інвесторів.

20 млрд дол інвестицій в українську енергетику дадуть в наступні 10 років 100 млрд дол приросту, тобто ми по суті подвоїмо ВВП.

Інфраструктура. Через Україну проходить кілька глобальних логістичних коридорів, Шовковий шлях та Балто-Чорноморський коридор, який з'єднує скандинавські країни і через Україну, Турцію - Індію.

Ніщо не заважає Україні, яка знаходиться у вигіднішому географічному положенні, зайняти свою роль у позиції глобального логістичного центру, а в майбутньому і глобальної виробничої площадки, потіснивши в цій ролі Китай.

Читайте: ПДМШ стане зародком нової медицини. Чи викинуть, як милицю, коли держава навчиться кульгати на своїх - Друзенко

Аграрний сектор потребує, приблизно 50-70 млрд дол інвестицій. Україна може стати світовим центром екологічного землеробства. Ми можемо забезпечити світ екологічно чистими продуктами, а це коштує у рази дорожче в магазинах, ніж те, що виробляється з хімією. І інвестори готові сюди увійти - це Китай, країни Близького Сходу, арабські країни, у яких врожайність набагато нижча.

Не проблема знайти інвесторів - у світі більше 2 трильйонів доларів знаходяться у вільному доступі, але Україна не має стратегії, захисту інвесторів і підготовлених проектів.

Уявіть ситуацію: ви приходите на базар, дивитеся на прилавок, там є товар і ціна. Коли інвестор приходить в Україну - під прилавком товари перемішані у купі, а на прилавку нічого немає - ми нічого не показуємо.

Отже, контрактів, підписаних із інвесторами на 200 млрд доларів, у мене немає, але я знаю, кому і що цікаво. Я знаю, як правильно і цікаво ці ідеї презентувати інвесторам.

Нова економічна стратегія VS план дій чинної влади

- Стратегія 2020 мала низку якихось індикаторів — нібито і цілей, але у ній не було прописано шляхів реалізації цих цілей, а також відповідальних за їх реалізацію.

Приміром, ви говорите людині “сходи в магазин”, але при цьому не уточнюєте: куди, коли, навіщо, скільки для цього потрібно грошей і не даєте на це гроші. Тому той план у реальності планом не є - це є набір заходів без пояснення, немає пріоритетів - до чого той чи інший "захід" призведе.

Моя стратегія відрізняється тим, що ми робимо ставку на формування чітких, досяжних цілей. Ми визначаємо ресурси, які необхідні для їх досягнення.

Алгоритм дій, який необхідно реалізувати для досягнення цілей. І найголовніше - визначаємо точки відповідальності: хто відповідає за той чи інший крок.

Куди ми прямуємо

- Ми - це українці, що досі не домовилися між собою, яке місце на європейській міжнародній мапі (економічній, гуманітарній, соціальній) ми хочемо зайняти.

Наприклад, я хочу, щоб Україна була найбільш комфортним та безпечним місцем для проживання в Європі.

Україна може стати місцем, куди приїдуть креативні люди створювати свої продукти. А вони сьогодні їдуть у Сан-Франциско та Ізраїль.

Я хочу, щоб креативні продукти для нового тисячоліття створювалися в Україні. Це можливо, коли тут буде комфортно, безпечно і весело.

Дуже багато моїх друзів виїхали з країни, родичі емігрували - брат двоюрідний сім'ю перевіз до Європи.

Я родом з Донецька - я туди не в'їзний. У мене там бізнеси залишилися, також  були активи в Криму — їх теж тепер немає, сім'я багато втратила. Але я не хочу втратити Україну.

Я хочу залишитися тут жити. Я хочу створити умови, щоб вона процвітала. Я можу переїхати за кордон - це не важко. Але я ж чомусь тут народився...

Їхати кудись вчитися і працювати за кордон - це нормальний шлях. Його проходили поляки - спочатку їздили до Великої Британії, Німеччини на заробітки, а зараз вони повертаються і наймають на роботу українців.

Це добре - взяти кращий досвід і потім привезти його на свою Батьківщину, зробивши її сильнішою, разом з інвестиціями, які потрібні, щоб створити підприємство.

Україна - "економічний тигр”

- Наше бажання. Людина стає успішною тільки тоді, коли вона починає вірити у свій успіх. Країна стає успішною лише тоді, коли громадяни вірять в її успіх. Проблема українців у тому, що нам важко домовитися про минуле - ми по-різному трактуємо нашу історію.

Нам важко домовитися про сьогодення - ми ще незрілі.

Нам простіше домовитися про майбутнє, де кожен побачить роль і місце для себе.

І разом необхідно сформувати суспільний договір, де ми залишаємося жити в цій країні.

Ми чесно платимо податки, але податки - це не данина за право тут жити, податки - це плата, за якісний державний сервіс.

Якщо він неякісний - ми караємо тих, хто нам його надає.

Найголовніше, про що нам потрібно домовитися: що ми готові працювати, щоб країна процвітала. Щоб наші діти залишилися жити в цій країні, і щоб життя було радісне і комфортне у дітей, у нас, коли ми будемо старими.

Стратегічні плани

- Крім комплексної економічної стратегії - ми готуємо енергетичну та інфраструктурну стратегію. Адже при швидкому розвиткові економіки потрібно розуміти, чи є необхідні ресурси: енергетичні і інфраструктурні.

Ми розробляємо кілька сценаріїв розвитку економіки, де оптимістичний - це наш сценарій: де обсяг української економіки у 2030 один трильйон доларів році, який передбачає посилення ролі атомної генерації, приватних господарських забезпечень, зеленої енергетики і експорт енергії в Європу. Тому що це валютна виручка, інструмент стабілізації економіки плюс синхронізація.

Наша енергетична система досі синхронізована з Росією, але ми передбачаємо синхронізацію з Європою і, більше того, в Україні — одна з найбільших газотранспортних систем, яка є одним із центрів енергетичної безпеки Європи.

Майбутнє місце України - креативний центр Європи, де активно розвиваються дослідницькі центри і стартапи, центр енергетичної і військової безпеки Європи, світової супермаркет екологічно чистих продуктів, Євразійський виробничих потужностей для ни-логістичний хаб. І головне - Україна це сильна країна, в якій живуть щасливі люди

Усе це можливо — якщо ми, громадяни, домовимося про те, яку Україну ми бачимо в майбутньому. І під цю задачу, як в акціонерному товаристві: ми спочатку формуємо стратегію, потім наймаємо менеджмент - в нашому випадку політиків і чиновників.

Тож головне завдання сьогодні -  домовитися про цілі і завдання у 2018 році. І в 2019 році найняти тих політиків, які ці завдання зможуть реалізувати.

Спілкувалася Анастасія Скоблюк.

 

До речі, за програму Анатолія Амеліна проголосувало 448 виборців. Доля його програми буде вирішена наприкінці літа під час презентації проектів сотні Лідерів.

Нагадаємо, протягом 2,5 місяців третього етапу на телеканалах СТБ, ІСТV та “Новому каналі” виходитимуть сюжети про сотню лідерів та зміст їх програм. Переглянути їх можна за посиланням: https://goo.gl/v4qduw

Інші новини

Громадська наглядова рада