Андрій Осіпов мріє, щоб в Україні був повноцінний суд присяжних. Нинішній - далеко не ідеальний. Розглядає лише справи довічників. Андрій Осіпов потрапив до сотні найкращих проекту "Нові лідери". Після довгих років адвокатської практики знає усі прогалини судової системи.
На початку зустрічі Андрій Осіпов розповідає, що нині перервав свою правозахисну роботу, аби проаналізувати власний досвід і збагнути, що потрібно змінити у судовій системі.
— Якщо говорити про повноцінний суд присяжних, а не про покруча, який зараз існує, то при наявності політичної волі потрібно 3-4 місяці, аби суд присяжних почав розглядати перші свої справи. Ви б хотіли, щоб вас судив суддя, який п'є каву з прокурором, і розглядає в день по 2-3 десятка справ? Чи може краще, якщо б суддя сидів з однієї сторони, з іншої сторони - прокурор і адвокат, а навпроти підсудного сиділо би 12 звичайних громадян, - каже Андрій Осіпов.
12 звичайних громадян - це класична кількість присяжних у світовій практиці. Люди, які перебувають у судовій залі під час засідання і мають право на рівних із суддею вирішувати, на яке покарання чи виправдання заслуговує підозрюваний.
— Влада, надана поліцейським, суду, прокурору для того, щоб вони підготували справу до суду і прийшли в суд для того, щоб спробувати переконати доказами 12 незалежних присяжних, що людина скоїла злочин. Як на мене, чудова ідея, - розповідає Осіпов.
Андрію - 41 рік, і він член Асоціації правників України. Шість років він спостерігав за тим, як працює суд присяжних: він розглядає лише справи "довічників", або на прохання самого звинувачуваного.
— По закону присяжні з 2012 року, судять разом із професійними суддями. І професійні судді мають неабиякий вплив на них. Є, звісно, випадки, коли судді та суд присяжних ухвалювали різні рішення, але це радше вийняток, - зазначає правник.
Щоб пояснити, чому треба щось змінювати , Андрій наводить статистику: кількість виправдувальних вироків в Україні менша за 1 %. На відміну від 10 % в інших країнах Європи. Хоча суд присяжних - це витратно для бюджету, і треба кілька років, аби створити базу людей, які можуть заслухати справу.
— Робота присяжного - робота оплачувана. Присяжні, які ухиляються від явки до суду, виявляють неповагу до суду і до суспільства. Тому, з однієї сторони, вони мають право на винагороду за свою роботу, з іншої - несуть відповідальність, якщо цю роботу саботують.
Після десятків історій з власного адвокатського досвіду Андрій взяв участь у проекті "Нові лідери" і потрапив до сотні найкращих.
— Питання суду присяжних - надзвичайно нагальне. Моя ідея не повинна змагатися з кимось іншим. Ідея, яку я просуваю, у будь-якому випадку буде ухвалена в Україні. Моя задача - щоб це сталося швидше, - каже він.
Андрій Осіпов також пише книгу, в ній завуальовано розповідає про найцікавіші справи і в кожному новому розділі замислюється, як би змінилось життя обох сторін, коли б їхні долі вирішували такі самі звичайні люди, як і вони.
За програму Андрія Осіпова проголосувало 89 людей.
Детальніше - у сюжеті "Вікна-СТБ":
