Він мав проблеми із законом, коли зайнявся криптовалютою, бо тоді біткоіни вважали ледь не фінансовими махінаціями. Михайло Чобанян, IT-підприємець відтоді почав вивчати, як новітні технології можуть сприяти розвитку вільних ринків.

Ідею про те, що Україна потребує розвитку штучного інтелекту, представив у національному проекті "Нові лідери" та пробився до сотні обраних. 

— Ну що, ласкаво просимо до офісу Четвертої індустріальної революції? Поїхали! - із такими словами верхи на гіроскутері та у масці Гая Фокса він зустрічає журналіста "Вікон" СТБ.

Михайло Чобанян - підприємець, який займається інформаційними технологіями. Жартує, символіка протесту у його командному центрі завжди на чільному місці.

— Тут написано англійською мовою "розбити у випадку революції", - каже він на маски англійського революціонера під склом. Тому у разі чого беремо український символ влади(муляж булави - Ред.) і їм розбиваємо скло, беремо маски і влаштовуємо революцію, - каже він жартома.  І тут же виправляється:

— Тільки це не заклик до повалення конституційної влади, хочу зауважити. Мені ця стаття не потрібна.

Михайло уже мав проблеми із законом, коли три роки тому зайнявся криптовалютою - так званими цифровими грішми. Тоді статус біткоінів в Україні був невизначений. Правоохоронці за скаргою Нацбанку закидали Чобаняну фінансові махінації, і навіть влаштували вдома обшук. 

— Почали шукати біткоіни. Жарт, звичайно. Шукали вони документальні лдокази того, що я займаюсь біткоінами. Хоча я цього й не приховував, - розповідає він. 

Пізніше справу закрили: біткоіни не визнали ані грошима, ані валютою, ані цінними паперами. 

Сам Михайло каже, вони значно складніші за традиційні кошти. 

— Це не різниця між гривнею та доларом, це різниця між камінчиками та високими технологіями. Розумієте, між гривнею та біткоіном різниця десь така ж - цілі віки.

І хоча в Україні за біткоіни наразі мало що купиш - вони радше згодяться для міжнародних платежів - тут їхня популярність зростає, говорить Михайло.

13 % населення, яке підключено до Інтернету в Україні, володіє криптовалютою. Я думаю, що навіть більше. За моїми скромними підрахунками, мільярдів 7 доларів у еквіваленті криптовалюти в українців є - якщо не більше. 

У святу святих цифрових грошей - біржу криптовалют, де слідкують за тенденціями ринку - можна потрапити лише за відбитком пальця.  
Є тут і живий куточок, який має свій символізм. 

— Дивіться, як пошматували. З'їли біткоін, от він і впав. Усе логічно, - каже він на офісних хом'яків. Хом'яками ж у криптобізнесі називають невдах на ринку.

— Це люди, якими легко маніпулювати і яких використовують, аби на них підзаробити. А такий заробіток у фольклорі називається "стригти хом'яка", - каже він і бере до рук машинку для стрижки волосся. Вона тут, поряд із хом'яками, знаходиться теж суто символічно.

Аби не бути хом'яком, варто опановувати новітні технології, твердить Михайло. Приміром, такі, як блокчейн. Це база даних, яка закладена в основу того ж біткоіна. Це інтернет-платформа, яка зберігає будь-які дані, поліпшує комунікацію та здійснює грошові перекази. Її переваги - безпека та прозорість, запевняє Михайло.

— І це усе прозоро та публічно. Підробити неможливо, змінити дату на "заднє" число неможливо. Голосування у садках, школах - все, що завгодно. У майбутньому, можливо, прийдемо і до виборів у Верховну Раду. В усі проблеми, які є у нас в країні, ми можемо цю платформу впровадити, - розповідає Чобанян.

Михайло переконаний, у майбутньому ця технологія зможе успішно працювати у різних галузях, замінивши купу посередників, викорінивши бюрократію та корупцію. 

 — Те, що уже вміють Google, Facebook i Apple - їх штучний інтелект може замінити 50% нашого уряду сміливо. Тому що якщо ми будемо довіряти якомусь дядьку, усе в країні залишиться, де й було. Тому зайвих дядьків треба прибрати - замінимо їх на блокчейн та штучний інтелект. 

Він певен, впровадження IT-технологій сприятиме розвитку вільних ринків та передового інформаційного суспільства.

— Моє завдання і ціль - не те що побудувати Швейцарію в Україні, а щоб Швейцарія мріяло побудувати у себе державу, якою ми збудуємо Україну. 

За програму Михайла Чобаняна проголосувало 1186 виборців. Доля його програми буде вирішена наприкінці літа під час презентації проектів сотні Лідерів.

Нагадаємо, протягом 2,5 місяців третього етапу на телеканалах СТБ та ІСТV виходитимуть сюжети про сотню лідерів та зміст їх програм. Переглянути їх можна за посиланням: https://goo.gl/v4qduw

Детальніше у сюжеті програми “Вікна” телеканалу СТБ: