Сьогодні, коли Україна знаходиться під впливом інформаціної війни, з'являється велика кількість фейків. Фейк - від англійського Fake, що означає підробка, фальсифікація. Вони розповсюдженні не лише в соціальних мережах, а й у традиційних ЗМІ.

Яка ж мета їх створення

За допомогою фейків сіється паніка серед людей, розпалюється міжнаціональна ворожнеча. Неправдиву інформацію поширюють для того, щоб заплутати, приховати правду і маніпулювати свідомістю.

Також фейки створюються для реклами когось, або навпаки, заплямування чиєїсь репутації. 

Які фейки бувають

Існує кілька різновидів фейків, з якими ви можете зіштовхнутись:

• Фотографії. Це найбільш поширений рідновид фейку. Фейкові фото можуть бути створені за допомогою різноманітних фоторедакторів.. 
• Відео. Змонтовані відеоролики, зняті на іншій локації. Такий вид фейків значно складніший, адже змонтувати відео складніше, ніж зняти фотографію.
• Соціальні мережі, які створенні від імені інших людей або ботів.
• Інформаційні повідомлення, які навмисно створені і націлені здійснити маніпулювання, або є результатом непрофесійності працівника медіа, який не перевіряє інформацію перед публікацією. 

- Фейкових новин у нас мало, на мою думку. Практика така: коли 60% правди і 40% неправди. Тут більше маніпулювання. Перехил у бік “зради”, перемоги не всім цікаві, а “зрада” заходить добре. Тому йде спотворення реальної картинки того, що відбувається в країні, всі пишуть, як все погано, але ніхто не пише, як буває добре. Відверті фейки легко розпізнати. Вони точкові і їх мало. Набагато більше маніпуляції, на жаль. Вона краще заходить, -  розказав Пилип Духлій в інтерв'ю сайту Факти ICTV.

До речі, цьогоріч рейтинг Топ-100 блогерів України бореться з фейками. 

Як розпізнати фейк

1. Звертайте увагу на джерело. Остерігайтесь незнайомих сайтів з підрозрілими доменними іменами, заповненні оголошеннями, а також назвами, написаними Caps Lock. Перевіряйте також URL сторінок, сайти фейкових новин виглядають як підроблені. 

2. Прочитайте новину повністю. У фейкових новин назва немає нічого спільного з текстом, або ж немає підтвердження достовірності інформації.

3. Шукайте першоджерела. Якщо в новині є посилання на конкретну людину – перевірте наявність такої інформації на її сторінці. Якщо є посилання на організацію – подивіться її офіційний сайт. 

4. Перевіряйте фотографію. Відкрийте Google картинки і перетягніть у стрічку фотографію. Після цього ви отримаєте схожі фото, де можна прослідкувати чи змінювалась фотографія, а також перевірити дату. 

5. Перевіряйте відео. Для цього потрібно зробити скріншот на цікавому моменті відео і перевірити через пошук картинок Google.

6. Зверніть увагу на те, що пишуть компетентні видання з цього приводу. 

7. Вивчайте англійську. Дуже часто видання посилаються на авторитетні іноземні ЗМІ. Потрібно перевірити подану інформацію у першоджерелі, а для цього необхідно володіти іноземною мовою. 

8. Перевірте, хто автор. Варто подивитись попередні публікації автора і зрозуміти, чи є він журналістом і чи писав інші фейкові новини. 

9. Ставтесь скептично до будь-яких повідомлень в інтернеті, або соцмережах. 

10. Не довіряйте новині, яка опублікована ботами. Ботів можна розрізнити за такими критеріями: дивне ім’я, неактивна сторінка у профілі (давно не було публікацій, або між ними є великий проміжок часу), надмірна надокучливість (спам у коментарях), бот не відповідає на особисті повідомлення, а також на звернення у коментарях.  

- Найголовніше – дивитися, хто автор. Навіть якщо він не чисто російський журналіст, але багато років працював в московському офісі, то вже зрозуміло, що новина буде заангажована. Так само є новинні сайти, які використовуються спеціально для поширення фейкових новин. Наприклад, жовтий сайт вкидає новину, її передруковують багато сайтів і коли вона доходить до України, вже важко перевірити, хто перший закинув, де першоджерело, - радить Олег Пономарь, у інтерв’ю сайту Факти ICTV.

В україні існують сайти для перевірки новин, деякі з них відрізняються своєю направленістю. Наприклад, деякі вивчають заяви політиків (FactCheck.org), деякі перевіряють соціальні мережі на вірусний контент(Storyful.com), інші слідкують за новинами, які публікують ЗМІ(Stopfake.org).

Як в інших країнах

Боротьба з фейковими новинами активно обговорюється у світовій спільноті. 

Європейська комісія, яка створена для боротьби з фейками запропонувала створити Кодекс принципів для онлайн-платформ та соціальних мереж. Серед 10 ключових принципів, викладених в звіті, онлайн-платформи повинні, наприклад, забезпечувати прозорість, пояснюючи алгоритм відбору новин. 

У Німеччині ще в минулого року був створений закон, який передбачає штраф до $53 млн за не своєчасне видалення забороненого контенту, зокрема фейків. 

Франція готує новий закон, який буде протидіяти розповсюдженню фейків на виборах, а Велика Британія створює новий підрозділ для боротьби з фейками. 

В Італії створено онлайн-платформу, яка спрямована на боротьбу з фейковими новинами. 

У Норвегії минулого року газети-таблоїди VG і Dagbladet у співпраці з телеканалами NRK (суспільне телебачення) і TV 2 створили сайт Faktisk. Він перевіряє публічні заяви, факти, поширені в медіа та соціальних мережах та сфальсифіковані новини.