Подача анкет закінчується через

Лашко

Не заробити, а допомогти соціально-вразливим групам населення - Лашко

9 жовтня

- Мета мого проекту - підвищення морально-етичної культури населення, шляхом роботи на соціальних підприємствах, - розповідає учасниця проекту.

Євгенії Лашко 27 років. Вона працевлаштувала багатьох людей з сумнівним минулим. Каже, що роботавці до таких ставляться упереджено.

Вона ламає стереотипи і активно розвиває соціальне підприємництво у рідних Черкасах.

Євгенія Лашко розповіла, як працює її проект в Україні, про аналоги за кордоном, чому люди не можуть знайти роботу та, яким чином вона вирішує це питання.

Далі - пряма мова.

 

Ідея

- У мене активна громадянська позиція. Я волонтерю, працюю у політичній партії. У мене є постійний доступ до суспільної інформації. Я бачу, що люди потребують роботи і багато  хто не може її знайти.

Частіше за все - погано шукають або не хочуть іти на ту роботу, яку пропонують. Людям завжди хочеться більшого. Треба починати з малого для того, щоб потім рости.

Але, є категорії населення, які через менталітет або людську упередженість не можуть знайти роботу. Наприклад, люди, які вийшли із в’язниці не за вбивство, а за крадіжку чи по молодості побилися. Людина повертається звідти - і в неї вже напівзламане життя. Він хоче працювати, а йому кажуть - ти вже судимий, ми тебе на роботу не візьмемо.

Таким людям потрібно дати шанс, щоб вони розвивалися. У багатьох є потенціал. Тому в мене виникла така ідея - адаптувати людей на робочих місцях. Створити соціальні підприємства, які працюють на благо соціально-вразливих категорій населення.

Я знаю, що у місцях позбавлення волі в’язні працюють. Коли вони виходять - настає “глухий кут”. Хто не втратив віру в життя після “зони” - почнуть щось робити і досягати чогось, а є люди, яким покалічили життя - вони потребують психологічної допомоги.

Мета мого проекту - підвищення морально-етичної культури населення, шляхом роботи на соціальних підприємствах.

Я хочу, щоб в соціальному підприємництві працювали психологи. Вони допомагатимуть людям адаптуватися, виходити з кризових станів, вірити у себе, підвищувати самооцінку, щоб допомогти людям знайти себе і нормально почуватися в соціумі. Цей момент - важливий і його треба розвивати.

Ми знаємо, що культуру прививають змалечку, але є люди, які цього не отримали або через певні обставин розчарувалися в цінностях, саме тому вони забули, що таке нормальне життя.

Наразі, я тільки домовляюся з підприємцями, які погодяться взяти на роботу інвалідів, колишніх в’язнів, матерів одиначок. Тобто соціально-вразливих верств населення.

Пенсіонери також хочуть працювати, заробляти копійку. Офіційно - це було б неправильно. Але їм не вистачає пенсії і хочеться чимось займатися. Чому не дати змогу пенсіонерам працювати?

 

Коли стартує

Якщо ми залучатимемо цих людей, можна буде на місцевому рівні врегульовувати потурання, наприклад, надавати певні пільги підприємствам. Треба показати, що це зона підвищеного ризику, соціально відповідальний бізнес, високий рівень напруги.

Це потрібно контролювати і соціально, і фізично, бо не знаємо, як ці люди себе поводитимуть.

Не знаю, які категорії населення погодяться взяти участь у проекті. Не змушуватиму, а пропонуватиму.

Є люди, які жебракують, але вони не пияки, наприклад. Я стикалась з таким, що людина просить п’ять гривень на хліб, а всі йдуть повз, дехто навіть дорікає, що це на алкоголь.  А чоловіку банально не можна випивати - у нього немає грошей на хліб.

Ми даватимемо контакти. Намагаємось неупереджено ставитись. Перш за все, вони - люди і мають права, право на роботу, зарплатню. Крім того, є потреба у підвищенні зайнятості населення, бо люди емігрують, переїжають із сіл у міста, роботи немає, заводи стоять.

І якщо ми починемо саме з вразливих верств населення, то, я думаю це стане прикладом: якщо ці люди змогли адаптувались, їм допомогли, вони працюють у нашій країні, платять податки, розвивають економіку, то люди зрозуміють - країна почала працювати.

А психологічний супровід і консультації - це важливий бонус. Він підвищить культуру, яку треба змінювати.

 

Фінансування

У планах розробити посібники для соціальних підприємств, залучити психологів, організувати співпрацю з підприємствами, провести курси з навчання підприємництву для молоді.

Потрібно задіювати людей з категорії вразливих, щоб вони працювали чи надавати їм можливості реалізації.

Наприклад, у Німеччині все комерціалізоване і є погодинна оплата або робота за 1 євро.

Коли людина хоче заробити, вона приходить в інстанцію і каже, що їй потрібна така робота.

В Україні немає соціального підприємництва. Немає установ, які б допомагали організаціям або людям. Замість того, щоб допомогти підприємству розвиватися, - перешкоджають функціонуванню.

У Черкасах є чоловік, який має ідеальний слух. У нього немає музичної освіти, але на гітарі зіграє усе, що завгодно. Він алкоголік, тому що не реалізував себе.

Якщо взяти його на виробництво музичних інструментів, наприклад, або адаптувати до спілкування з дорослими людьми з училища, щоб налаштовувати там музичні інструменти. Чому ні?

У будь-якому випадку повинні бути рамки контролю. Це відповідальний бізнес, який має великі ризики. Він не вигідний, тому що це соціалка, допомога людям і збільшення зайнятості населення.

Мій проект - соціальний і вузьконаправлений.  Думаю, саме так треба розвивати країну.

Також потрібно звернути увагу на освіту. Бо ми ростимо той народ, який потім керуватиме нашою країною.

Спілкувалася Діана Гулбіані.

Інші новини

Громадська наглядова рада