Україна знову готується до нових виборів – президентських та до Верховної Ради України. Зараз на виборців йде інформація від прихильників влади і від тих, хто в опозиції до влади. Але ні одні ні другі нічого принципово нового не говорять. Це їх спільна характеристика, як і те, що недотримання Конституції України стало нормою для них і намагаються переконати виборців вірити, що це конституційно. Так, опозиційний до влади Олег Тягнибок, прихильник президентської форми правління, каже, що Президент - це «глава виконавчої влади» ( тоді як в Конституції України записано «Стаття 102. Президент України є главою держави...». Але ж «глава держави» - це монарх. В статті 6 Конституції України не передбачено ні монархічної, ні президентської гілки влади.

То чому ніхто не бачить, що Президент неконституційний?!  Це нагадує відому казку про Голого короля.

Для подолання такої нісенітниці в складі проекту «Консолідація нації» https://novilidery.com/lider/loza-viktor  Віктор Лоза пропонує:

• в Україні має бути нова конституційна модель з 4 гілками влади - законодавча, виконавча, судова та контролююча влада, якій підзвітні ті 3 гілки;
• контролююча влада створюється на заміну існуючій фактично президентській гілці влади, яку очолить колегіальний орган, а не одна особа;
• дійсна децентралізація має бути реалізована через передачу законодавчої, виконавчої і контролюючої влади до районів - громад, а вже вони направляють, зокрема, із своїх депутатів представників до областей, а звідти - до 5 представників делегують до Верховної Ради України. Цього достатньо, бо законодавча ініціатива має бути на місцях. В епоху Інтернету немає потреби їздити до Києва, достатньо приїхати лише на урочисті події;
• робота контролюючої влади, яка має полягати в забезпеченні дотримання всіма особами, перед усім, чиновниками, положень державної ідеології, що формуються на основі національної ідеї, а також чинного законодавства та нормативних документів. Для цього до її складу мають ввійти, після відповідного реформування, прокуратура, інспекції відповідного спрямування - фінансові, захисту споживачів, нагляду - в енергетиці, гірничій галузі і т.д., які діють на конкретних територіях і не вибудовують окремих вертикалей. Зокрема, неконституційна Генпрокуратура, яка не належить до жодної з гілок влади, які визначені в статті 6 Конституції України, має зникнути.

Але така система буде працювати злагоджено за однієї умови – якщо кожен із нас на всіх рівнях, у владі чи поза неї, будуть відчувати себе членами єдиної української родини, і приймати рішення, вчиняти дії з позиції доброзичливості, в дусі національної ідеї «Моя родина – вся Україна». 

Здається більшість політиків застрягли у минулому тисячолітті. До речі, в умовах дії державної ідеології чи можна дозволяти діяльність (політичну), яка має на меті захоплення, використання та утримання влади? Адже саме на це сьогодні спрямовані майбутні вибори Президента та до Верховної Ради.