Підозрював, що будуть репутаційні ризики, але не шкодую, що долучився - Сергій Притула

10 жовтня

Сергій Притула - спить по чотири години на добу, за тиждень може відвідати кілька міст, а то й країн. На пальцях однієї руки не перерахуєш, скільки успішних проектів за плечима у цього чоловіка.

Але зараз про проект “Нові лідери”, ведучим якого є Сергій Притула. Він розповів секрет, як поєднує роботу шоумена і серйозного ведучого, чому праця Відбіркового комітету була піддана критиці і чого очікує від проекту.

А також ми дізналися, який проект Сергій подав би на “Нові лідери”, якби став учасником, кому із активних громадян України подякував би і чому глядачам потрібно додивитися передачу до кінця.

- Мені би хотілося, щоб це була не просто телевізійна одноразова історія, а щоб це була схема, модель, яка би працювала дуже довго, - каже ведучий проекту.

Далі - пряма мова.

Про свою роботу під час кастингів

- Головне, що моє спілкування з сотнею ніяк не впливає на кінцеве рішення Відбіркового комітету, тому що вони не чують про що ми спілкуємося.

Тобто, це було більше для глядача - розкрити учасників з того боку, з якого їх не розкривали члени Вібіркового комітету.

Мені страшенно сподобалось спілкування з цими людьми. Я сподіваюсь, що моя робота була не зайвою.

З образу шоумена до серйозного ведучого

- Я ж не тільки веду розважальні проекти на телебаченні, а ще й живу своїм життям громадянина цієї країни.

Мені абсолютно близькі ті проблеми, які піднімалися громадськими активістами, молодими політиками, які приходили до студії.

У мене не було великої проблеми у спілкуванні на ці теми, тим більше, що в деяких з них я почуваю себе, як риба в воді.

Проблем чи дискомфорту я не відчув, навпаки - мені цікава ця грань.

Реакція близьких та друзів

- Вони сказали “Прикольно”. Відверто кажучи, не так мої рідні і близькі переймалися, як я переживав. Я слідкував за інформаційними потоками навколо проекту. Підозрював, що будуть певні репутаційні ризики, проте я жодної секунди не шкодую, що долучився, тому що більшість тих міфів, якими був оповитий проект до моменту початку зйомок, я думаю, що буде зруйновано у перших кількох випусках. Люди прозріють, що це абсолютно не те, про що вони думали.

Найкращий виступ та, який проект подав би сам

- Я не хотів би висловлювати свої вподобання. Мені потрібно бути трішечки над процесом, а не впливати на симпатії до того чи іншого учасника чи проекту.

Але відверто скажу, у мене виникали запитання щодо фінального варіанту цієї сотні. Попри те, що там була велика кількість дуже гідних людей з цікавими проектами. Так само я не розумів, що там робив добрий десяток учасників, які потрапили, наскільки я розумію, завдяки інтернет-голосуванню.

Деякі претенденти на потрапляння в десятку, ні самі вони за своїми лідерськими задатками, ні за можливостями, вибачте за простоту мови, зліпити два слова в купу і сформулювати складнопідрядне речення. Для чого було витрачати на них час в ефірі загальнонаціонального каналу - для мене це запитання.

Я б подав проект розвитку внутрішнього туризму, тому що, на моє глибоке переконання, ця сфера абсолютно жодним чином не розвивається у країні. А внутрішній туризм, як похідною дає дуже багато плюсів: і в економічному сенсі, і в сенсі зшиття різних людей в Україні.

Про роботу Відбіркового

- Судді проекту - величезні професіонали своєї справи. Видно, що вони у цій темі не просто так. Видно, що їм довірили цю ділянку роботи, тому що вони профі. Їх думці варто довіряти. Але, як на мене, місцями робота Відбіркового комітету мала і була піддана критиці.

Справа в тому, що ми працюємо для глядача, насамперед. Тобто, “Нові лідери” - це не тільки суспільно-політичний проект, це ще й телевізійна програма.

Середньостатистичний телеглядач не спілкується тією лексикою, якою користуються члени Відбіркового комітету. Всі ці речі про імплементацію, верификацію - це звичайно, дуже круто і приємно, що Відбірковий такий фаховий і підкований. Але для того, щоб донести якусь думку, можна бути трішечки простішим, тоді потягнуться люди.

Вони занадто серйозно і прискіпливо підходили до певних моментів. Місцями складалося враження, що члени Відбіркового комітету більше переймаються тим, як красиво сформулювати запитання, аніж отримати на нього якусь чітку відповідь.

Тому що коли людині дають на відповідь на запитання одну хвилину, а формулювання цього ж питання триває дві і в цьому запитанні їх - три. То, вибачте панове, майте трохи стримання.

Про очікування від проекту

- Очікую наслідків. Якими вони будуть, ще не знаю. Але мені би хотілося, щоб це була не просто телевізійна одноразова історія, а щоб це була схема, модель, яка би працювала дуже довго.

І, власне, від першого сезону багато чого залежить: це буде мати продовження чи ні.

Кому б з активних громадян сказав “Дякую”

- Мабуть, я б сказав це тим людям, які на хвилі піднесення суспільних настроїв після революції Гідності пішли працювати державними чиновниками з бізнесу.

Я знаю приклади десятків дуже толкових менеджерів, спеціалістів, фахівців, які полишили високі зарплати у приватному секторі, і вирішили, що настав час пригодитися своїй країні, підставити їй плече, поділитися своїм досвідом, застосувати свої навики для користі країни, а не себе і своєї корпорації. Шкода тільки, що це був односторонній рух.

Мені здається, що держава не зовсім оцінила ці потуги і це дуже прикро, тому що станом на сьогоднішній день більшість з цих людей повернулася назад.

Хабар заради добра

Знаєте, якщо я зараз скажу, що ні, в жодному випадку, то, можливо, я теж буду популістом.

Я страшенний не прихильник корупції, але потрібно розглядати на конкретно взятому прикладі. Іноді, дійсно, маленьке зло рятує від більшого або навпаки призводить до чогось доброго. Немає однозначної відповіді на це запитання.

Щоб сказав глядачам “Нових лідерів”?

- Додивитися цей проект до кінця. Мені здається, що він нестиме в собі велику кількість освітніх моментів пов’язаних з виборчим правом.

Люди називають такі причини, за які вони готові віддати свій голос, що просто, іноді, не налазить на голову.

Народ у нашій країні рідко вчитується у програми. Рідко аналізує, які з попередніх обіцянок той чи інший кандидат виконав, а які залишилися нездійсненними.

Люди приходять, голосують за візуальний образ, за обіцянки словесні, але не дії.