ерер

Ресоціалізація ветеранів потрібна не ветеранам, а державі

19 липня

Міжнародна конференція "VETS: світові практики інтеграції ветеранів до мирного життя" залишила в моїй свідомості більше питань, ніж відповідей. І за це я вдячна всім спікерам.

Два дні – надзвичайно цікаві та інформативні: міжнародний досвід, сучасні тенденції, думки різних цільових груп.

Виходячи за рамки #зради та #перемоги, спробую викласти основні питання, що мене турбують.

Цільова аудиторія ветеранської політики

Говорячи про політики (як набір правил та норм) інтеграції ветеранів, ми перш за все маємо визначитись із головним – хто ж основні реципієнти такої політики.

Помилковим буде вважати, що реінтеграція ветеранів до мирного життя орієнтовно виключно на ветеранів. Хоча, без сумніву, саме цей напрямок є основним.

Я усвідомлюю, що ця теза викличе певний супротив тих, чию думку я поважаю та ціную. Проте життєвий досвід змушує мене вийти за рамки комфортної дискусії.

 

Помилковим буде вважати, що реінтеграція ветеранів до мирного життя орієнтовно виключно на ветеранів

Виступ Леоніда Остальцева, Андрія Козінчука, Антона Колумбета на їхні панелі – це як бальзам на душу для всіх нас, хто говорить, що обмеження ветеранів різного роду пільгами – погана послуга самим ветеранам та суспільству в цілому.

Державна політика в напрямку формування чергового пакету пільг є помилковою та недалекоглядною. Нагадую, йдеться про пільги, а не преференції.

Водночас я глибоко переконана, що державні (державницькі) політики в роботі з ветеранами не мають обмежитися виключно ветеранським середовищем.

Повноцінна соціалізація (весь спектр послуг – від медичної та психологічної роботи, до профорієнтації та працевлаштування) ветерана не можлива без адаптації і суспільної свідомості.

Простіше кажучи, для того щоб ресоціалізувати ветерана, зробити його повноцінним членом суспільства, потрібно не просто "навчити його плести сітку" (цей вислів мені дуже сподобався – він шикарний), але й підготувати оточуюче середовище – членів родин, соціум, друзів, колег, роботодавців, партнерів тощо – до цього процесу.

Відповідно, держава (яка б інституція цим не займалася) має одночаснореалізовувати набір політик щодо різних цільових груп – ветеранів і "всіх решта".

І ось тут ми стикаємося з певним конфліктом інтересів.

Детальніше за посиланням.

Інші новини

Громадська наглядова рада