11
липня

Система, яка повинна лікувати, сама давно хвора. З чого почати реформу медичних закладів

Іваненко

Розмова із Олегом Іваненко починається о 9 годині ранку на березі Дніпра. День безсонячний і холодний, але у Олега на 10.00 заплановане тренування у річці - він збирається переплисти Босфор наприкінці липня.

Каже, у інвалідному візку опинився після того, як “поламався” у 1996 році, невдало стрибнувши у воду. Далі був довгий період реабілітації, навчання і активна громадська робота.

Сьогодні Олег Іваненко - один з кращих броварських юристів, очільник громадської організації “Прагнення”, депутат Київської облради, а також спортсмен-параолімпієць.

Влітку 2017 року усі топові ЗМІ спостерігали за тим, як він за 35 годин без сну проплив і проїхав три етапи триатлону "Айронмен", подолавши 228 кілометрів, що було занесено в Книгу Рекордів України.

На черзі - заплив через Босфорську протоку у 6,5 кілометрів.

Після того, через місяць, Олег Іваненко презентуватиме напрацювання своєї ідеї у проекті “Нові лідери” - зокрема, і методичку, як правильно провести медико-економічний аудит системи охорони здоров'я у місцевих медзакладах.

Саме переоблік ресурсів, які знаходяться у віданні медичних закладів, та їх раціональне використання повинні стати основою реформування всієї медичної системи, каже Олег.

Досвід команда Іваненка вже має - ще на початку 2000-х один із авторів методики провів аудит Комсомольська (тепер - Горішні Плавні. - Ред.), а внаслідок роботи команди у Кам’янці-Подільському вдалось вивільнити 30 тисяч квадратних метрів площі.

Далі - пряма мова.

Як юрист взявся реформувати медицину

- Зараз моя діяльність розвивається у багатьох напрямках. Віднедавна - роки зо три як - серед питань, які мене цікавлять, і медицина. Бо хоч реформа охорони здоров'я стартувала, але залишається безліч невирішених питань.

Переконаний, що діяльність команди Уляни Супрун - це добре.

Перше, за що вони взялися, - це реформування ланки первинної медико-санітарної допомоги — і вони із ним впораються. Але це найлегше завдання, далі будуть складніші теми: співпраця “первинки” і “вторинки”, страхова медицина.

Зміни ж у сфері охорони здоров’я відбуваються надто повільно —  бо немає розуміння реального стану справ.

Значна частина медустанов країни досі без медико-технічних паспортів, зате має незареєстровані будови або неоформлену землю.

Іваненко

 

Звідки ідея

- Жоден підприємець не почне свій бізнес, поки не проаналізує все, що відбувається у галузі, і не почне вкладати туди гроші.

Ми ж чомусь дуже часто беремося керувати процесами, у перебігу яких анічогісінько не тямимо.

49 стаття Конституції України забороняє зменшувати кількість медичних закладів: “У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.” 

Я ж кажу - неправда: абсолютно безпроблемно у медицині можна зменшувати величезні об'єми площ медичних закладів.

Хто у команді

- Методику аудиту розробляли люди, які професійно цим займаються і донині.

Серед них - лікар Олександр Мостіпан. Це він розробив заходи оптимізації роботи медичних закладів Кам'янця-Подільського, Комсомольська, Дніпродзержинська.

Він - чи не єдиний фахівець із реформування і аудиту системи охорони здоров'я. Саме через нього я і познайомився з багатьма кваліфікованими спеціалістами, які готові братися за цю справу.

Але це має бути не лише справою Мостіпана-Іваненка. Це повинен бути симбіоз зусиль держави та активістів.

30 тисяч зайвих квадратів

- На сьогодні існує 20 мільйонів квадратних метрів медичних площ в Україні. Це я кажу загальні цифри - лише уявіть, яка це велика сума, і який процент від неї використовується не на користь нас із вами.

Так от, внаслідок аудиту у 2004 році у Кам’янці-Подільському агенти змін всього за 8 місяців змогли вивільнити 30 тисяч квадратних метрів площі у місцевих структурах МОЗ. А це центр міста. Навіть враховуючи те, що долар тоді був по 5 гривень, це ж просто шалені суми.

При цьому якість наданих послуг не погіршилася, а навіть покращилася завдяки тому, що вивільнені фінанси були перенаправлені на актуальні потреби системи охорони здоров'я.

Тоді налагодився зв'язок між первинною і вторинною ланками медицини, також аудитори знайшли можливість забезпечити місцем проживання нових фахівців, що дозволило залучати молоді та перспективні кадри.

Активно стали впроваджувати державно-приватне партнерство (взаємодія державних та приватних партнерів, під час якої ресурси обох об’єднуються з відповідним розподілом ризиків, відповідальності та винагород. -  Ред.).

Іваненко

 

Завдяки цьому з'явилася можливість залучати приватний бізнес в ту частину медичної інфраструктури, яка вимагає обов'язкового технічного переоснащення та оновлення.

Якщо б розраховували лише на державні кошти, то процес переоснащення лікарень зайняв би десятиліття. А в даному випадку загальна система міста вже зараз ефективно працює на користь громадян.

А ще треба враховувати також і персонал, який виявився зайвим, бо неефективно працював, комунальні послуги, земельні ділянки.  

Проста математика допомагає зробити висновок - при проведенні аудиту ефективність використання коштів, вкладених у цей проект, можна підвищити на рівні держави у 100 разів мінімум.

Цей мільйон можна перетворити у мільярд шляхом ефективного використання коштів.

Як це працює?

- Є команда з 5-10 осіб, яка ставить собі за ціль провести аудит роботи медичних закладів - приміром, Київської області.

Вони спочатку подають запити і отримують відповіді на перелік певних питань від органів виконавчої влади на місцях.

Питання інколи видаються незрозумілими для відповідачів: наприклад, скільки вхідних дверей є у лікарні. Але ця інформація важлива для команди аудиту.

Коли вони отримують відповіді на запитання, тоді мають приїхати у кожний об'єкт медичної галузі і співставити відповіді і реальний механізм роботи на місці тієї структури, яка перевіряється.

Виходячи із отриманих результатів дослідження, аудитори аналізують ефективність роботи.

Поясню на прикладі: лікарня утримує свій харчоблок. А за результатами дослідження виявляється, що аутсорсинг - привозне харчування - обійдеться лікарні у рази дешевше.

Чи ще один приклад: ефективність роботи лікарні у нас продовжує оцінюватись за ліжкомісцями. Але аудитор, прибувши на місце, бачить, що, наприклад, у другій половині дня у лікарняних палатах нікого немає: 30 ліжкомісць, але на ніч залишається 2-3 людини.

Тож команда побачила, оцінила відповіді на запитання, які були задані, а потім розробляє системну стратегію реформування окремо взятої території зі співпрацею первинки та вторинки, з наведенням порядку e лікарні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ціна питання

- Приз, заявлений на проекті “Нові лідери” - мільйон гривень. Цих коштів вистачить на модернізацію однієї області, якщо проводити системну роботу.

Зробити сам аудит не так складно, і це не такі великі гроші.

Складніше потім команді почати впровадження результатів перевірки у життя.

Участь у "Нових лідерах" - спроба донести до керівних органів, які з обов`язків та завдань потрібно делегувати.

Кроки, розроблені аудитом і запропоновані до реалізації,  не завжди позитивно сприймаються на місцях. Тому негативу буде багато: жоден лікар не захоче, щоб від нього пішли ресурси, потоки, на яких він зараз серйозно заробляє, не сплачуючи податки.

Я dже казав про парадоксальну річ: величезна кількість лікарень в Україні досі не має паспорту, земельні ділянки неоформлені.

Ми зараз говоримо про автономію медичних закладів, а як можна почати цей процес, якщо медзаклади досі не знають, що у них на балансі?

Паралельно із аудитом планується видання методичних рекомендацій про те, як цей процес проводити. У методичці детально пояснюватиметься процес аудиту, ефект, і те, який вплив це матиме на життя простих громадян.

Я не кажу, що ця програма - панацея, і може вирішити геть усі проблеми медицини в окремо взятому місті. Але точно допоможе усунути випадки, коли, питаючи у керівництва “Скільки маєте землі?”, дістаєш відповідь "десь туди, до лісу приблизно".

Ті ресурси, які були вивільнені, все-таки виявились зайвими. Так, у Кам’янці-Подільському на вивільнених квадратних метрах уже давно працює університет та інші заклади, які використовують площу з користю. А дохід від їх використання йде у міський бюджет, а не у чиюсь кишеню.

Спілкувалася Діана Гулбіані.

Громадська наглядова рада