Від платіжних систем № 1 у світі до проектів, які успішно протидіють корупції. До усіх цих розробок доклали руку українці. Завдяки таким інноваторам держава не стоїть обіч світової науково-технологічної спільноти. Сьогодні - творці крутих проектів, починали вони лише із ідеї та наполегливості.
1. Наталя Кравченко - керівник громадської організації “МАЄ БУТИ”, постмайданного проекту. Команда зародилася у 2015 році, хоча активна у громадському секторі ще з 2010 року. Кравченко є також керівником проекту“.007”, котрий підтягує та аналізує транзакції держпідприємств із порталу Е-Дата.
А також аналізує інформацію із сайту Держстату і системи електронних державних закупівель ProZorro. Портал створювали як інструмент громадського контролю за використанням бюджетних коштів.
Інформацію, яку він підтягує, можна сортувати за областю/населеним пунктом, за окремою установою чи об’єктом оплати (будь-який товар чи послуга).
2. Дмитро Дубілет - екс-керівник IT-департаменту “Приватбанку”. Навіть після його звільнення з посади наприкінці 2016 року його дітище, інтернет-банкінг “Приват24”, ще вважається найбільш потужним в Україні. Такої кількості послуг та сервісів немає у рішеннях інших банків.
Тут можна здійснювати онлайн такі банківські операції, як перерахунок коштів, сплата за комунальні послуги та послуги зв’язку, придбання автобусних та залізничних квитків, і практично повний контроль користувача за своєю карткою, дозволяють майже не забігати до відділення банку.
Серед нових проектів Дмитра – перший в Україні суто мобільный банкінг monobank та компанія Fintech Band, котра надає IT-послуги українським та закордонним банкам.
Також у вільний від основної роботи час Дмитро розвиває волонтерський проект iGov - портал, де можна отримати більше 90 державних послуг онлайн.
3. Максим Нефьодов - “обличчя” та головний лоббіст реформи держзакупівель та платформи Prozorro із початку 2015 року, коли прийшов на держслужбу заступником міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса. З тих пір і до сьогодні - на тій же посаді, але при міністрі економіки Степані Кубові.
“Всі бачать все”, - під таким слоганом кілька років тому стартувала реформа державних закупівель на базі системи публічних закупівель Prozorro , створення якої було ініційоване волонтерською IT-командою після Майдану.
І дійсно, завдяки платформі Prozorro сфера держзакупівель стала помітнішою для широкого загалу, а відкритість системи Prozorro підвищила рівень обізнаності громадян. Вона полегшила процес моніторингу та зменшила адмінвитрати на обслуговування закупівель.
На сьогодні завдяки системі Prozorro на державних закупівлях зекономлено 46,02 мільярди державних коштів.
4. Макс Левчин - американський підприємець українського походження, співзасновник та головний інженер PayPal, віце-президент з розробки у компанії Google.
Максиміліан народився у Києві, а потім, коли йому було 16, його родина отримала політичний притулок у США. Спершу Макс запустив 3 стартапи, які не принесли йому успіха та прибутку. А у 1999 році запустив проект PayPal, який перевершив усі очікування творців: у перші ж місяці існування проекту у нього вклалися такі всесвітні бренди, як Nokia($3,5 млн), Deutsche Bank ($1,5 млн).
Тепер це найбільша дебетова електронна платіжна система. Вона дозволяє клієнтам сплачувати рахунки та покупки, відправляти та приймати грошові перекази.
Станом на 2017 рік PayPal працює у 202 країнах, має більше ніж 200 млн користувачів та працює із 25 національним валютами. Найбільш важлива особливість платіжної системи - надання гарантій безпеки як для покупця, так і для продавця.
5. Ян Кум - засновник месенджера WhatsApp. Він— уродженець Києва, виріс у Фастові, звідки його родина на початку 90-х емігрувала в США.
Починав Ян з хакерського угруповання, потім працював в Ernst & Young. У 1997 році робота звела Кума з менеджером Yahoo Брайаном Ектоном, який забрав його до себе в штат, а незабаром став другом і бізнес-партнером. iPhone надихнув Кума і Ектона на створення мобільного мессенджера.
Вони були обмежені мінімальними вкладеннями і невеликим штатом співробітників. Але WhatsApp швидко сподобався користувачам смартфонів, і вже через два роки аудиторія месенджера досягла 200 млн користувачів.
Пізніше Facebook не пошкодувала витратити на дітище Кума третину своїх заощаджень, заплативши 16 млрд доларів за мобільний додаток. Тоді він в одну мить розбагатів на 6,8 мільярдів доларів, володіючи 45 процентами акцій компанії.
Якщо ви теж маєте гарну ідею, яка, на вашу думку, може змінити ваше місто чи країну(а може - й світ), долучайтеся до проекту "Нові лідери" та подавайте заявку на участь.
Слідкуйте за новинами про Лідерів, які вже вирішили долучитись до проекту, у соціальних мережах.
