Подача анкет закінчується через

а

Твоїм голосом і зусиллями діти можуть бачити цей світ - Олійник

9 серпня

Проект “Книги, що говорять” - довготривалий, мені здається, що ніколи не буде завершений, тому що література, творчість - це живий організм, - сказала моя співрозмовниця про власну ініціативу. 

Олена Олійник - голова громадської організації “Всеукраїнський Інтеграційний Рух “ВІР в Україну”.

Саме ГО «ВІР в Україну» для того, щоб допомогти у вирішенні критичної ситуації з аудіокнигами, ініціювала соціальний проект «Книги, що говорять», закликавши усіх небайдужих допомогти озвучити і змонтувати твори зі шкільної програми.

Ми з Оленою зустрілися одного спекотного вечора у Маріїнському парку.

Перед камерою вона розповіла мені про те, як з’явився проект “Книги, що говорять”, про величезну команду, яка працює виключно онлайн, та про те, як Facebook вплинув на успіх цієї ініціативи.

Далі - пряма мова.

 

Сила Facebook

- По-перше, проект “Книги, що говорять” є повністю волонтерською ініціативою. Він не фінансується ні грантами, ні жодними спонсорами.

Проект спрямований на те, щоб допомогти, в першу чергу, дітям незрячим. Започаткували його три роки тому — тоді, у 2015 році, було катастрофічно мало аудіокниг.

Коли ми про це дізналися, то дуже довго думали, як цьому зарадити, як допомогти і вирішили спробувати записувати аудіокниги. Чому б і ні? Чому не озвучити кілька аудиокниг, а потім подарувати дітям на Різдво?

Це було в листопаді, коли ми починали. Написали пост у Facebook із закликом: “ Будь ласка, долучайтеся всі, хто хоче допомогти”.  За три дні заявку подали більше трьох з половиною тисяч людей.

Цей заклик розлетівся по всій мережі, всією Україніою

Найскладніше було побачити, що заявку подали 3,5 тис. людей. Що з ними робити? Ми тоді не знали, як налагоджувати цю роботу, як це все працює. Ми знали теорію, але ще не були практиками, однак коли почали - усе запрацювало.

Сила Facebook працює і дуже дієво допомагає, тому що, по-перше, ми отримали людський колосальний ресурс, а, по-друге, величезну інформаційну підтримку.

Коли ми створили ГО, як кожна творча людина чи як кожен початківець бізнесмен, довго шукали себе. Одного разу шукали приміщення для чергового мотиваційного вечора з відомою людиною, і бібліотека для незрячих запропонувала нам приміщення. Потім, коли ми розговорилися, я запитала чим допомогти, тому що бібліотека бідна, і їм потрібне технічне обладнання. Але вони сказали, що не вистачає аудіокнижок, розповіли саме про цю проблему.

Статистика

- Взагалі в Україні шість інтернатів спеціалізованих, де живуть, навчаються незрячі діти і діти з порушеннями зору. І більше 25 навчальних закладів, у яких навчаються діти з вадами зору. Вони інтегровані в процес, але теж потребують аудіокнижок.

Потреба в аудіокнижках актуальна, тому що Міністерство освіти оновило у 2016 році шкільні програми. І починаючи з вересня 2018 року, дітки навчатимуться вже за новими шкільними програмами з української та зарубіжної літератур від першого по 11 клас.

Того, що нам вдалося зробити з волонтерами, виявилось замало. Бо з’явилось у програмі багато нових книжок: наприклад, додали Стівена Кінга, Пауло Коельйо, Джоан Роулінг тощо.

 

Багато дуже роботи, і держава поки що не забезпечує в повному обсязі спеціалізовані шкільні навчальні заклади необхідними ресурсами.

Держава за рік зробила 200 аудіокнижок замовлення, і лише 10 з них були дитячими. Але не факт, що ці дитячі книжки були зі шкільної програми.

Перевести проект у держпрограму

- Ми можемо, звичайно, звернутися до держави, але розуміємо: якщо держава і робитиме щось, то це забере дуже багато часу. Чому ми не можемо допомогти? Чому ми з вами, активні громадяни не можемо приділити кілька годин свого часу для того, щоб допомогти незрячим дітям в Україні?

Волонтерство у тому числі підняло провідні європейські країни на високий рівень розвитку. Я думаю, що Україна має йти до цього, не потрібно покладатися лише на державу: “Дайте коштів, тому що ми потребуємо. Ви повинні.”

Держава нікому нічого не винна, насправді. Ми маємо це усвідомлювати, що ми живемо в одній домівці і також повинні щось робити для того, щоб у ній був лад.

Є три шляхи, щоб незрячі діти могли пізнавати світ.

Перше - це комп’ютерне озвучення, спеціальні програми, за допомогою яких зчитуються скрінрідери (текст). Звучать вони жахливо - це робот читає текст.

Другий варіант - книги шрифтом Брайля, вони супердорогі. Ми дізнавалися: один букварик коштує 450 гривень, а кожну книжку, кожного автора, кожен твір купувати - дуже дорого.

Третій - це аудіокниги - це власне, те, що ми робимо і віддаємо дітям.

Вартість проекту

Є така студія “МузВар” - це круті волонтери, які більше трьох років нам допомагають, у них суперпрофі звукорежисери працюють. Ми попросили їх порахувати вартість казки, озвучення сторінки А4 на чотири листки.

Тобто, озвучування цієї казки, плата актору, редагування, оренда студії і звукове оформлення повністю, як кажуть “під ключ”, оцих чотирьох сторіночок коштує чотири тисячі гривень. Вони озвучили на замовлення цю казку і кошти віддали на закупку дисків, на які ми записали твори і передали їх потім інтернатам.

Команда та однодумці

- Команда просто гігантська, але нонсенс полягає в тому, що ми практично всі незнайомі в реальному житті один із одним. Ми працюємо онлайн: у нас така собі, волонтерська командна сітка, якщо можна так назвати.

Наприклад, Поліна Ганоцька - вчителька ліцею із Запоріжжя, озвучує дуже гарно, колоритно та яскраво казки і віршики.

 

Є також люди з-за кордону, які нам допомагають, записуються і присилають нам уже готові роботи, ми їх прослуховуємо на правильні наголоси в словах, ми говоримо, що перечитати, редагуємо, музично оформлюємо.

У команді є як професійні люди, так і аматори. Також, різні вікові категорії, наприклад, наймолодшій нашій волонтерці 10 років - це Дарина Святненко акторка-початківець.

Нам вже пішов четвертий рік, але саме на цьому етапі до нас чомусь почали долучатися зірки. Наприклад, Ольга Сумська, Оля Цибульська, солістка гурту “Один в каное” Ірина Швайдак, Ігор Кондратюк, Руслана Лижичко - всі вони готові працювати безкоштовно, щоб допомогти незрячим дітям.

Я думаю, що це працює через небайдужість людей.

Коли запитують, що вас надихає, кажу: це те, що ми рухаємося вперед, успішний результат роботи, який я бачу і те, скільки на світі є крутих і небайдужих людей.

Наприклад, коли людина - відома журналістка, і вона після завершення нічного випуску новин о 12 ночі, потім ще залишається до другої ночі на роботі, щоб озвучити казку - це викликає повагу.

Взагалі нашу величезну волонтерську команду можна поділити на групи.

Перші - це ті, хто озвучує твори. Другі - це група людей, які редагують тексти, чистять їх від зайвого. Треті - це група філологів, вони -  перевіряють на правильність наголосів в словах і виписують їх. Четверті - це монтажники, які монтують і музично оформлюють казки і твори, тобто група звукорежисерів. П’яті - координатори, які допомагають з організацією.

Наприклад, зараз є короткострокова чітка мета: до вересня озвучити дві хрестоматії сучасного читання української літератури для перших-четвертих класів.

Основна фішка цього міні-проекту - хрестоматія структурно поділена на цитати письменника з його казки або віршика. Ми хочемо залучити сучасних письменників, щоб вони озвучили власні цитати, так само й співаків,  які там є.

Ми вже залучили 14 письменників, але зрозуміло, що для цього потрібна організаційна допомога, а саме людина, яка би дзвонила до них, узгоджувала час, графіки, коли хто зможе записатись. Тому ще в команді є люди, які допомагають координувати цей проект.

Шості - це власники студій звукозапису, які готові безкоштовно надати місце для запису волонтерам.

 

Критерії відбору озвучувачів

- Озвучувати, насправді, дуже складно і ті, хто думає, що це просто - візьміть мікрофон, сядьте і спробуйте гарно, яскраво і колоритно, емоційно забарвлено прочитати два абзаци - це нелегко.

Наприклад, дуже багато журналістів відгукуються, хочуть долучитись, але ми не можемо долучити їх до процесу, тому що вони звикли читати тексти як новини.Так не має бути - це художні твори і треба розуміти, що діти твоїм голосом бачать світ.

Дуже важливо зрозуміти цю істину, це зерно, сенс цього проекту - твоїм голосом і твоїми зусиллями діти бачать цей світ, бо вони більше нічого не бачать.

Ми, звичайно, звертаємо увагу на емоційне забарвлення і на правильну вимову. Має бути повільний темп, тому що дітки ці не так швидко розвиваються, як звичайні, тому вчителі просять нас повільніше озвучувати.

Звичайно, ми проводимо жорсткий відбір, тому що ми орієнтуємося в першу чергу на якість, а не на кількість озвучених творів.

Допомога проекту  

- Найбільший зараз попит на волонтерів-звукорежисерів, тому що багато людей хочуть озвучити - увіковічнити свій голос, і щоб його слухали.

А от є робота, яка дійсно поза кадром, як у телевізійників - режисери монтажу й оператори, так само у нас звукорежисери.

Таких людей дуже мало. Наприклад, Юрій Гриценко, якому я кланяюсь, тому що він один практично на собі тягне музичне і звукове оформлення всіх творів. Людина просто вижимає із себе всі соки.

 

Звичайно, якби ми знайшли спонсора або якусь фінансову підтримку - це було б все набагато швидше, тому що, коли в тебе є гроші, все дуже легко зробити. І студії відразу з’являються і можна заплатити звукорежисеру, щоб він музично оформив - пришвидшити ці процеси.

Плани на майбутнє   

- Грандіозні, тому що, завдячуючи Міністерству освіти і науки, оновилися шкільні програми і, звичайно, ми будемо “step by step” працювати, озвучувати.

Ще я дізналася, що є велика потреба в озвучуванні підручників історії України, Всесвітньої історії.

Ми зараз хочемо запустити зі студією звукозапису “Філіжанка кави” - проект “Книги, що говорять. Підручники”.

Весь цей час ми озвучували художні твори, а зараз, можливо, озвучуватимемо ще й підручники.

Наприклад, підручник з географії чи з математики - його озвучити надзвичайно складно - це поки що для нас була ніша.

Очікування від проекту

- Ті, хто займався волонтерством, знають, що це дуже важка робота. Можливо, тут ще більше ти викладаєшся, ніж на роботі, за яку тобі платять кошти. Тому що ти робиш це від серця.

Проект “Книги, що говорять” - довготривалий, мені здається, що ніколи не буде завершений, тому що література, творчість - це живий організм.

Вона постійно змінюється, щось нове з’являється: нові письменники, твори, змінюються програми, діти.

В першу чергу, від проекту “Нові лідери” я чекаю того, аби бути почутою. І це вже працює: завдяки проекту я познайомилась із багатьма активними людьми, у друзях у мене з’явилось багато однодумців.

Наприклад, коли ми почали знімати про мене сюжет з СТБ, оператор, який знімав цей сюжет запропонував свою допомогу. Сказав, мовляв, Олено, якщо для презентації вам потрібен буде оператор чи треба буде зробити якусь відеозйомку - я безкоштовно для вас це зроблю. І це приємно.

Звичайно, потрібне інформаційне поширення нашої ідеї, цієї проблеми.  Те, що ми говоримо зараз про це з вами - це вже говорить, що ми рухаємося у правильному напрямку, прогресуємо.

Ми уже знайшли себе у проекті для діток, головне тепер - тримати темп і наснагу і далі. Але із такою командою, як у мене - усе вийде.

Інші новини

Громадська наглядова рада