У фіналі проекту Нові лідери на телеканалі ICTV переміг Максим Бородін. Переможець отримав мільйон гривень на реалізацію власного проекту.

Чоловік бореться з екологічним забрудненням промислових міст України та ставить за мету створити ефективну систему екологічного моніторингу і встановити газоаналізатори на кожному великому джерелі викидів.

На онлайн-конференції по закінченню проекту Максим Бородін відповів на запитання глядачів та поділився своїми планами. Також переможець розказав про свою команду, вплив викидів і погрози від чиновників.

Далі - пряма мова.

Про виграний мільйон

- Мій проект - це не лише я, а й моя команда. Ми намагаємось приймати всі рішення колегіально - це не просто, але це демократія.

Я хотів, щоб виграні гроші перерахували на рахунок громадської організації, але я підписав договір і юристи пояснили, що за правилами проекту - я отримую гроші на персональний рахунок.

Тому я відкрив окрему карту з нульовим балансом, щоб всі закупівлі та процеси були максимально прозорими. І в жодної людини не виникало питання, що я міг навіть одну гривню використовувати не за призначенням.

У прозорості та відкритості можна не сумніватися.

Думаю, варто зазначити, що з цих грошей автоматично дарувальник має оплатити податки (у договорі це прописано). Вираховується приблизно 185 тис. гривень - це закон і податки треба сплачувати.

Фактично на реалізацію проекту у нас залишається 800 тис. гривень. Але, коли ми прораховували скільки потрібно грошей, закладали суми на придбання обладнання трішки вищі, ніж роздрібна.

Я сподіваюся, що постачальники обладнання підуть нам назустріч, розуміючи, що ми хочемо закупити прибори не в комерційних цілях. Можливо ми запропонуємо їм рекламу. Заробляти на соціальних проектах - не зовсім морально. 

Сподіваюся, що ми вкладемося у кошторис, який ми прорахували і не доведеться щось з нього викидати.

Звісно, у пріоритеті - мінімальні базові набори для Кривого Рогу та Запоріжжя. А також закупівля референсного приладу, за допомогою якого ми плануємо далі налаштовувати недорогі пристрої на базі китайських датчиків.

Ще є внутрішній проект, який я детально поки не озвучував. Завдяки активності наших маріупольських друзів-програмістів уже є готова розробка, яка дозволить використовувати недорогі китайські датчики для створення вимірювальних міні-постів вартістю приблизно 200$.

Ми дамо можливість кожному маріупольцю поставити такий датчик у себе біля квартири, або поруч з місцем, де є забруднення. Ми зможемо виводити це на карту.

Спілкування з нашими чеськими друзями говорить про те, що подібна практика вже використовується. Тому я думаю, що є перспектива. Далі ми її можемо використовувати не тільки в забруднених містах, але і у містах з проблемами викидів автомобілів, сміттєспалювальними заводами та іншими промисловими забрудненнями. 

Я прихильник зробити одну справу якісно, ніж хапатись за все одразу. Можна мати величезні амбіції й ідеї, але не реалізувати їх. Максимально ефективно витратити виграні гроші, щоб показати результат - це глобальне та амбітне завдання. 

Прилади, які ми плануємо купувати, - специфічні. До того ж, їх привозять під замовлення, тому ми почали перемовини з різними постачальниками. У пріоритеті будуть ті дистриб'ютори, які є в Україні, щоб отримати офіційну гарантію, і потім не мати проблем із сертифікацією.

Коли ми зрозуміємо фінальні ціни, то ми зможемо збалансувати бюджет, якщо грошей не вистачатиме. До того ж, щоб ні від кого не залежати, ми збиратимемо гроші самі. Будь-яка велика допомога від бізнесу найчастіше накладає певні зобов'язання. На жаль, соціально-відповідального бізнесу у нас небагато, особливо таких, які готові вкладати гроші у довгострокові проекти.

Якщо наша ідея з калібруванням датчиків спрацює, то ми обов'язково поділимося готовими рішеннями з усіма іншими містами. Можливо - це буде готовий проект.

І та людина, яка його розробляла, можливо, зробить його частково комерційним. Людина витратила величезні зусилля на цей проект. У Чехії взагалі хочуть робити готові продукти для того, щоб залучати інвестиції.

Нові лідери

- Проект Нові лідери - цікавий досвід, незважаючи на те, що перші зйомки в Іванківцях були важкими.

Я не звик до шоу, звик до зрозумілої для мене системної роботи. І, коли ти знаходишся в умовах, де ти не можеш проявити себе у своєму напрямку, - це складно. Ти відчуваєш себе не на тому місці. Але досвід спілкування з іншими людьми - позитивний. Дехто мене надихнув і показав, що треба бути більш оптимістичним.

Усім вдячний за це. Я розумію, що програвати нелегко. Я радий, що більшість моїх суперників, не дивлячись на програш, підтримували і розуміли - важливо не те, хто конкретно отримає гроші, а наскільки проект важливий, актуальний і детальний.

Я радий, що у процесі телевізійного етапу мені не довелося змінювати свій світогляд і підлаштовуватися під певні умовності, або зручні-незручні ситуації. Я намагався бути самим собою. Подобаюсь комусь чи ні - для мене не важливо. Я хочу відповідати тим принципам, які я намагаюся показати. У глобальному плані, я сподіваюся, що я більше вплинув на проект, ніж він на мене.

Про погрози

- Всі знають, що врятувало мене у 2012 році і допомагає до сьогоднішнього дня нашій команді - публічність. Іншої зброї у нас немає, жодний із нас не застрахований від найманого наркомана з трубою. І для корпоративного монстра найняти навіть сотню наркоманів - не проблема.

Як будь-якій нормальній людині мені теж страшно, але головне вміти побороти свій страх. Очі бояться - руки роблять.

Крім промислових гігантів, є багато інших людей, які незадоволені діяльністю нашої команди і мають претензії.

Я зроблю пост про те, як депутат Вашура подав на мене позов до суду про захист честі і гідності. При цьому, за моєї відсутності у суді, він, перебуваючи поруч з моїм адвокатом, говорив, що треба домовитися і мене “завалити”.

За мною є команда людей, які стануть зліші, якщо зі мною щось станеться. Вони точно не зупиняться. Страшно, коли у тебе немає підтримки, а коли є сотні тисяч людей за тобою - все набагато простіше.

Ви можете щось змінити, якщо намагаєтесь боротись та непогоджуєтесь з тим, щоб вас відверто цькували. Якщо цього немає, то поки ти не розкажеш людям, що потрібні зміни - нічого не відбуватиметься. Важливо сформувати громадську думку.

Іноді, я роблю пости, які не всім подобаються. Якщо це туман, а не викиди, то я буду говорити, що це туман. Але, коли це викиди, то ні за які гроші мене не змусять говорити, що це туман. Треба залишатися чесним перед самим собою, навіть коли це не грає тобі на руку. Рано чи пізно цим проти тебе скористаються.

Про політику

- Я не маю на меті пройти в Верховну Раду. Я бачу навколо себе людей з нашої команди, які там будуть ефективнішими. Віддаю перевагу місцевому самоврядуванню та вирішенні питань на місцевому рівні.

Я сподіваюся, що когось із нових лідерів зацікавила “Сила людей” та й не тільки їх, а й тих, з ким ми спілкувалися на проекті. Людям цікаве все нове. У суспільстві панує думка, що політика брудна, все погано, а депутати - негідники. Я ж всім пояснюю, що поки ви не підете самі замінювати негідників, то вона і буде брудною. Комфортного нічого у політиці немає, але - це нормально.

Політика - це інструмент, який дозволяє врегульовувати ті питання, які не виходить вирішувати у активістів. Питання у тому, як ви його використовуєте і наскільки чисті ваші помисли.

Інша справа, коли використовують тему екології виключно перед виборами, щоб на цьому заробити. Так роблять 99% політиків. Наприклад, Олексій Білий - у мене є плакати його агітації з написом: “вирішу питання з екологією”.

Ще, я відкрив програми депутатів Верховної Ради від Маріуполя - вони всі обіцяли вирішити питання екології.

Громада не повинна давати забруднювачу робити все, що завгодно. Потрібно вимагати кращого і контролювати це, бо цього за вас ніхто не зробить.

Про вплив викидів

- Інфаркт - один з наслідків при забрудненні дрібнодисперсним пилом. Є звіти Всесвітньої організації охорони здоров'я, які показують вплив дрібнодисперсного пилу. Він потрапляє у кровотік через бронхи і робить свою справу.

Мій товариш так “згорів” на роботі. Він працював горновим, а коли помітив, що випиває за зміну 8 літрів води, зрозумів - це хорошим не закінчиться. Він уже не працював на заводі, але нещодавно у нього стався інфаркт.

Спілкуючись зі своїми друзями, які працюють на заводі, треба попереджувати, щоб вони про це думали. Нехай вимагають нормального захисту власного здоров'я. Добре, що з'явилася альтернативна профспілка. Я не симпатизую її організаторам, але в цілому - справа правильна.

Порівняно з іншими містами Маріуполь - не найгірше місце на землі. Так, у нас є проблеми, але є і величезні рухи вперед, завдяки активній громаді.

Якби ми з вами нічого не робили, то змін не було б. Найбільше вражають ті речі, які ми разом з вами змінювали.

Я розповів про рожеву дитячу труну на слуханнях з екології, поділився досвідом залучення уваги і, що необхідно збалансовано натиснути на забруднювача.

Я бачу майбутнє Маріуполя на березі Азовського моря. Звичайно, я не хотів би бачити там згодом Азовсталь. Якщо ми говоримо про сучасне виробництво, то хотілося, щоб воно було перенесено у сторону Ілліча. А це прибережна зона, нехай, навіть, бізнесмен Ахметов перетворив би її на туристичне узбережжя. 

Результати і плани

- Коли ми добилися закриття аглофабрики металургічного комбінату Азовсталь, через рік після дощу почали з'являтися земляні хробаки. Довго не було птахів, а зараз - багато. Позитивні моменти є - природа відновлюється, треба дати їй для цього шанс.

Наша мерія поки не може проговорити вголос, що є можливість зникнення Азовсталі на березі моря з перенесенням виробництва далі. Поки немає стратегії, і ми про це не говоримо. А треба розказати, які бачимо перспективи, як все може змінитися, бо поки що - це табу.

Планую їхати в Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпро, але коли буде обладнання, щоб приїжджати не з порожніми руками, а з конкретними речами.

Чесно кажучи, я знесилів за весь цей час через поїздки. Потрібен перепочинок - кожній людині потрібно відволіктися, подивитися на процеси збоку і відпочити, щоб мозок набрався сил і прояснився.