Україні передбачено за промисловістю стати "європейським Китаєм", і щоб через нашу територію проходили транзитні торгові шляхи, висловився засновник Національної інвестиційної платформи ProUkraine.com Роман Григоришин. 

Роман має на меті залучення іноземних інвестицій в Україну. Він вже врятував від занепаду невеличке село на Одещині і має три успішні угоди з інвесторами. 

- Питання інвестицій для пересічного громадянина України є дуже аморфним та незрозумілим. Але якщо ми проаналізуємо думки експертів з приводу економічної ситуації в Україні, то зрозуміємо, що штовхнути нашу економіку до швидкого зростання можуть інвестиції, - зауважив він. 

Роман прагне, щоб українські підприємства отримували допомогу від іноземних інвесторів. Саме тому він створив інвестиційну платформу ProUkraine, реалізація якої дасть чітку карту пропозицій, куди можна вкладати кошти, будь-то агробізнес, IT-проекти, нерухомість, будівництво тощо. 

Що таке ProUkraine

- Проект нашої команди знаходиться у сфері одного з найболючіших питань економічної політики України – інвестиції. Для інвестицій у нас є абсолютно все: помірна оплата праці, кваліфікація працівників, надзвичайно велика територія.

Все це приваблює зазвичай середнього інвестора з пакетом інвестицій від $1 млн до $50 млн, а невеликі компанії, за якими женеться наша влада (наприклад, IKEA, якісь китайські гіганти). 

Кінцева мета нашого проекту - створити інвестиційну карту України з пропозицій і другу карту, яка показуватиме реальне становище на інвестиційному ринку України. 

Наша позиція така: проект має бути не державним, простим і містити якомога більше індикаторів, які можуть викликати інтерес до України.

Я проходив програму в Колумбійському університеті в Нью Йорку, спілкувався з засновниками такої платформи в Еквадорі, вивчав, як інші країни залучують інвестиції. 

Досвід Латиноамериканських країн

- Проект розроблявся, враховуючи досвід Латиноамериканських країн (Еквадор , Уругвай).  У 2014 році вони створили платформу, яку назвали, відповідно, ПроЕквадор, ПроУругвай. На цій платформі створена інтерактивна карта інвестиційних пропозицій у країні, сформований мозковий центр, який напрацював комерційні бізнесові пропозиції по цікавим об’єктам, в які можна інвестувати. 

Еквадор збільшив кількість інвестицій утричі за два роки. Уругвай мав витік коштів у 2014 році – 1 млрд. Станом на 2016 рік залучили ще 800 млн, тобто в кілька десятків раз покращився баланс.

Що вже зроблено

- Завершили створення технічної частини проекту, розробили просвітницьку кампанію (липень-серпень), зробили кілька заходів, де розказали про свій проект, створили команду, розробили механізм збору інформації і запустили мозковий центр (центр координації, де зберігається інформація, формується аналітика тощо).

Ми провели перемовини з донорами, запустили сайт і соціальні мережі, а також майже закінчили процес паспортизації Одеської області. 

У нас виник збій у графіку через те, що концепція проекту видозмінювалась. Ми не просто взяли досвід Латинської Америки і переписали його, а дослідили та проаналізували помилки. Наприклад, в Еквадорі платформа почала функціонувати і дала хороший результат. Але через два роки трансформувалась у різні відділі по галузях, тим самим вони ускладнили собі життя та процес пошуку інформації. 

Задача платформи – спровокувати інтерес.    

Плануємо запустити повномасштабну версію проекту вже до кінця цього року. 

Підтримка

- У процесі створення проекту ми звертались до друзів. Хтось писав пости в Facebook, хтось розповсюджував інформацію, хтось допоміг знайти IT-компанію, яка технічно написала проект. 

Ми почали перемовини з донорськими організаціями. Я знаю, що, наприклад ProZorro створювалось за донорські кошти. Нам було б набагато легше, якби, наприклад, фонд Відродження чи фонд Ради Європи допомогли з реалізацією проекту. Тим більше, що вони виділяють значну кількість коштів на розвиток різноманітних інституцій в Україні. Зараз ми ведемо з ними перемовини, але поки це не закріплено юридично. 

Найбільша загроза для проекту ProUkraine може бути у відносинах з державою, тому основною нашою метою є просування за кордон. 

Таку інвестиційну карту повинна була створити держава вже давно. Але ми готові за свої кошти, за кошти донорів зробити це і тим самим принести свій вклад у розвиток  України. 

Фінансування

- На презентації "Нових лідерів" Ольга Айвазовська сказала, що я залучив протягом останніх років більше $2 млн, а на проекті прошу 300 000 грн.
Я прийшов на проект не просити гроші, а розказати про свою ідею і як це може змінити країну. 

Для реалізації проекту є три основні ланки, які потребують витрат: центр координації в Одесі, збір інформації та функціонування команд в регіонах. На утримання в базовому режимі центру координації необхідно 150 тис грн в місяць. Приблизно в таку ж суму обійдеться утримання команд в регіонах. У нас з’явились партнери, які допомагають у зборі інформації, тому фактично це нам нічого не коштує. 

Приблизно 300 000 грн необхідно на місячне утримання проекту, не враховуючи додаткових витрат. 

Як врятували село на Одещині

- Невеличке село на Одещині в Ширяївському районі ще за часів Радянського союзу мало сильний колгосп, на якому обробляли землю в 5 тис. га., величезну територію та ферми. В 90-ті ті землі почали розтягувати і зараз там залишилось 1 тис. га., відсутній розвиток, затримують виплати паїв, оплату праці, вся техніка стара.

Що зробили ми? Ми завели туди Іранську компанію, викупили комерційні права на підприємство, яке мало право обробляти 1 тис. га. землі, закупили нову техніку , облагородили базу, підвищили заробітні плати . 

Ми запропонували систему, яка застерігає від крадіжок на підприємстві, але дали стимул, що вищий керівний склад може отримати додаткові заохочення у випадку кращого урожаю. Нижчій ланці співробітників підвищили заробітну плату. 

Ми одні з перших в регіоні почали виплачувати кошти за оренду паїв, облагородили  територію. І жителі сусідніх сіл почали з нами співпрацювати і готові давати свої паї в оренду. Ми дали людям надію. 

Майбутнє

- Основна моя ціль на найближчі декілька років: створити одну з топових аграрних компаній в Україні за іноземний капітал, але не західний, а тих країн, з якими нам треба збільшувати комерційну співпрацю (Саудівська Аравія, Катар). Країни, які зацікавлені в Україні і можуть нівеліювати тими факторами, які лякають західних партнерів, наприклад, війна чи корупція. 

Я не вірю, що ми можемо подолати корупцію в бідній країні. Наше основне завдання – прискорити економічне зростання. Зробимо економіку -  тоді займемось корупцією. Є кілька органів боротьби з корупцією в Україні, на які виділені колосальні кошти, а толку від них мало. 

Я прагну допомогти системно змінити інвестиційну політику держави , можливо, з часом закріпити на законодавчому рівні, потрапивши в Верховну Раду України. Я двічі болотувався, але поки в мене політична пауза.

Я вважаю потрібно займатись або бізнесом, або політикою. В майбутньому мені було б цікаво принести користь державі не з позиції бізнесу, а як законотворець, державний діяч.

Спілкувалася Ірина Самосват.