Напрямку “Медицина” стосуються дев’яти програм зі ста кращих проектів “Нових лідерів”. Серед них - пропозиції відновити державну програму з фінансування імплантації для людей із вадами слуху. Хтось із Лідерів має намір створити Центр на 15 родин, де онкохворі діти живуть разом зі своїми сім’ями безкоштовно, хтось хоче провести аудит системи охорони здоров'я.

Соломія Ружицька (26), Київ

Створення сучасного лікувально-реабілітаційного центру в Україні

Мета: упровадження сучасних методів реабілітації, профілактики, діагностики, відновлювального лікування у зв'язку з хворобами, травмами та вродженими вадами.

Завдання:

• Забезпечити реабілітаційною допомогою пацієнтів у гострому, підгострому та хронічному періоді.

• Адаптувати пацієнтів до звичного способу життя (повернення у соціум).

• Зменшити рівень інвалідизації осіб.

• Мінімізувати ризики повторного виникнення захворювання.

• Покращити якість життя пацієнтів.

• Збільшити функціональні можливостей пацієнтів.

• Підвищити толерантності до фізичного навантаження, з метою обмеження недієздатності.

• Скоротити період одужання після захворювань.

• Створити мультидисциплінарні команди для розроблення індивідуальної програми реабілітації для кожного пацієнта.

• Надання психологічної допомоги, зокрема, пацієнтам із АТО.

Створення зразкового, найкращого в Україні, лікувально-реабілітаційного центру, який у майбутньому можна буде масштабувати у мережу та реплікувати у інших регіонах України. Такий центр буде включати декілька напрямків реабілітації: кардіо-пульмональна реабілітація, нейрореабілітація, м’язово-скелетна реабілітація, відділення для паліативної допомоги, психологічна реабілітація, а також консультативно-амбулаторне відділення реабілітації.

З кожним пацієнтом працюватиме мультидисциплінарна команда, яка буде оцінювати важкість захворювання, його перебіг, види та обсяг надання медичної допомоги, необхідність консультації вузького спеціаліста та розроблення індивідуальної програми реабілітації. Такий комплексний підхід до пацієнта дозволить швидко діагностувати, всебічно розглянути та досягнути максимально позитивних результатів за відносно короткий термін.

Актуальність проблеми:

Існуюча система не забезпечує належний рівень реабілітації для пацієнтів, які перенесли серцево-судинні захворювання, нейро- чи онкозахворювання. Особливо гострим стало питання зараз, беручи до уваги події АТО та травми, які зазнають наші воїни. Вірю, що такий центр надасть допомогу багатьом людям, а головне - дасть надію на повноцінне  життя.

Заславець Ірина (30), Київ

 

Мета проекту: рятувати українців в Україні, створивши дієву систему трансплантації органів

Актуальність: щодня ми можемо рятувати ДЕВ’ЯТЬ людських життів, а в рік понад ТРИ ТИСЯЧІ. Усі вони поки помирають, бо у своїй рідній країні не мають жодних шансів отримати донорський орган.

Кількість загиблих лише у ДТП щороку – близько трьох тисяч. Це потенційні донори і шанси вижити тим трьом тисячам. Кожен з них може врятувати п’ять-сім життів, але поки їх ми закопуємо в землю. І це в той час, як на порятунок одиниць держава платить іншим країнам мільярди гривень. Інвестувати в іноземну медицину, а не в свою – в корені неправильно. Це треба терміново змінювати.

У перспективі – вирішення питання трансплантації на законодавчому та виконавчому рівнях.

Я пропоную реалізувати пілотний проект, у рамках якого вдасться розпочати процес трансплантації, і який стане першим великим кроком на шляху до цього.

Результат: декілька врятованих життів і початок трансформації свідомості людей, які досі не розуміють масштабів проблеми чи живуть у полоні міфів про «чорних трансплантологів».

Чому я?

Я журналіст, який два останні роки займається питанням трансплантології. Я була в Індії і Білорусі, двох основних країнах, де рятують українців, і я знаю як вони це роблять.

Я знаю лікарів в Україні, які хочуть і можуть робити пересадження, знаю чиновників, від яких залежить реалізація моєї ідеї, відчуваю в собі сили і можливість об’єднання їх заради конструктивної роботи і реалізації поставленої мети.

За два останні роки померло більше десяти героїв моїх сюжетів, я знаю їхній біль, бо сама була на їхньому місці, коли 9 років тому захворіла на рак і не мала жодних шансів на порятунок в Україні.

На трансплантацію кісткового мозку в Німеччині всією країною мені збирали 100 тисяч євро. Мені пощастило: я вижила і тепер хочу, аби виживали і всі інші. Трансплантологія – це моя особиста історія і я буду за неї боротися.

Олег Іваненко (39), Бровари

 

Мета: аудит системи охорони здоров'я як основна складова реформування всієї системи.

Суспільство чекає кардинальних змін у сфері охорони здоров'я, яка для більшості наших співвітчизників, на превеликий жаль, стала неефективною, а часто і зовсім недоступною. Медична реформа повинна перевести українську систему охорони здоров'я на загальноєвропейський напрямок.

Щоб покращити цю ситуацію, я розробив спеціальні методичні рекомендації, які вже оформлені у вигляді брошури. У ній розроблена методологія аудиту, його цілі й завдання, які повинні вирішуватися.

Ця методичка написана доступною мовою і складена таким чином, що буде зрозумілою не тільки експертам, але і не фахівцям, які не обізнані з тонкощами, як медичної галузі та її господарської складової, так і її реформування. Вона буде орієнтована як на місцевих депутатів та керівників громад, так і на пересічних громадян.

У разі реалізації проекту брошуру необхідно буде видати накладом не менше 100 тисяч примірників. Крім цього, дане видання зможе бути й надалі рекомендаційною базою для проведення вже самостійного аудиту місцевих закладів охорони здоров'я.

Позитивний досвід

• У місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області пройшло пілотне випробування проведення медичного аудиту. Після цього в місцевих структурах охорони здоров'я вивільнили 30 тисяч квадратних метрів площ. При цьому якість наданих послуг не погіршилася, а навіть покращилася завдяки тому, що вивільнені фінанси були перенаправлені на актуальні потреби системи охорони здоров'я.

• Налагодили зв'язок між первинною і вторинною ланками медицини, знайшли можливість забезпечити місцем проживання нових фахівців, що дозволило залучати молоді та перспективні кадри.

• Активно стали впроваджувати державно-приватне партнерство. Завдяки чому з'явилася можливість залучати приватний бізнес в ту частину медичної інфраструктури, яка вимагає обов'язкового технічного переоснащення та оновлення. Якщо б розраховували тільки на державні кошти, то процес переоснащення лікарень зайняв би десятиліття. А в даному випадку загальна система міста вже зараз ефективно працює на користь пересічних громадян.

• До речі, позитивний досвід Кам'янець-Подільського став основою семінару, який ми провели в 2017 році в Києві спільно з ВГО «Клуб мерів» під назвою «Діяти, а не чекати. Медична реформа: досвід регіонів». Він зібрав близько 200 керівників органів місцевого самоврядування, очільників профільних структурних підрозділів виконавчих комітетів міських рад та головних лікарів місцевих лікарень.

Економічна складова

Якісний аудит можна провести протягом одного - двох місяців на території однієї з областей і зробити відповідні висновки, зазначивши, що необхідно змінити, щоб система дійсно реформувалася, які потрібні управлінські рішення в кожній конкретній області, районі, місті, селі.

Для проведення повного аудиту необхідна команда чисельністю десять осіб і оплата їхньої праці. Витрати на проведення всіх необхідних заходів в одному регіоні становлять близько 1 мільйона гривень. Однак в разі впровадження мого проекту і застосування рекомендацій аудиту економічний ефект для держави буде сягати 1 мільярда доларів США.

І це все буде в рамках існуючого законодавства. Всі рекомендації не будуть виходити за рамки чинної нормативної бази. Термін виконання всіх дослідницьких робіт займе від одного до двох місяців.

Фінансування проведення аудиту може бути здійснено за рахунок коштів, як державного бюджету, так і місцевих громад, зацікавлених у реформуванні медичної системи. Крім цього, може бути залучено фінанси недержавних фондів та міжнародних донорів.

Посилання на повну програмну мету кандидата

Ростислав Зауральський (50), Кременчук

 

Програма заготівлі, зберігання і використання аутоплазми

На даний момент українська медицина перебуває у дуже складному стані. Із одного боку, ми хочемо піти від старої системи і прийти до нової, європейської, але, як показує практика, перехідний період є найскладнішим.

Провівши дослідження, а також технічні випробування, я виконав більше 13000 операцій по заготівлі аутоплазми. Використання запропонованого мною методу дозволило добитися скорочення післяпологових ускладнень майже на 90%.

Метою мого проекту є впровадження даного протоколу на всеукраїнському рівні, а також розроблення на його прикладі системи переходу української медицини на рівень розвинених країн у найкоротший час.

Посилання на повну програмну мету кандидата.

Лисенко Ірина(39), Київ

 

Мета: у міжнародний день глухих донести до суспільства інформацію про проблеми, з якими живуть люди з вадами слуху, та  показати можливості їх вирішення.

Для людей, що страждають від порушення слуху розроблено пристрої, які допомагають підвищити чутність  - слухові апарати та кохлеарні імпланти.

Проімплантовані діти після 18 років не мають прав на отримання мовного процесора за державною програмою, так як немає закону щодо заміни мовних процесорів дорослим пацієнтам.

Дітей після 18 років  та дорослих, яким проведена кохлеарна імплантація, позбавляють статусу інвалідності, не дивлячись на те, що їх можливість чути залежить від слухового протезу.

За 4 дні до початку вступної кампанії до ВНЗ у 2016 до Умов прийому до вишів внесено зміни, які позбавили частину учнів, інвалідів слуху, прав на надходження за квотами.

«Зростаймо Здорові» - громадська організація, що об’єднує батьків дітей із вадами слуху та мовлення, задля допомоги один одному в лікуванні, реабілітації та соціальній адаптації дітей.

Що потрібно зробити негайно?

• Відновити державну програму фінансування імплантації для людей із вадами слуху в Україні;

• Додати до програми фінансування заміну мовного процесора для людей з КІ;

• Дітей, з порушенням слуху слід своєчасно забезпечити слуховими апаратами, а при глухоті – кохлеарними імплантами;

• Розвинути та зробити доступною реабілітацію дітей після слухопротезування та кохлеарної імплантації

Посилання на повну програмну мету кондидата.

Оніпко Наталя (41), Київ

 

Моя програмна мета: створити Центр на 15 родин, де онкохворі діти живуть разом зі своїми сім’ями безкоштовно.

Поки що "Дача" - єдиний такий центр. За час свого існування «Дача» прийняла понад 1000 дітей. Сьогодні Дача приймає 6 родин щоденно.

Посилання на повну програмну мету кандидата.

Кулеша Тетяна(46), Київ

 

У будь-якій європейській країні - Орфа рідкісні пацієнти - є пріоритетним напрямком в лікуванні для держави, тому лікування цих пацієнтів дороге і довічне.

Гарантом довічного лікування у всіх розвинених країнах світу є держава.

Саме тому на сьогоднішній день я і члени моєї організації входять в усі робочі групи МОЗ України з питань Орфа захворювань.

Основною метою моєї команди є:

1. Створення національної програми з доступу до лікування Орфа пацієнтів в Україні, як це відбувається в будь-якій Європейській країні.

2. Виділення фінансування на постійній основі для лікування Орфа пацієнтів України.

3. Зміни ставлення до проблеми Орфа пацієнтів чиновників МОЗ, КМ України, депутатів усіх рангів у всіх областях.

4. Обізнаність лікарського співтовариства, департаментів охорони здоров'я, молодих студентів у медичних закладах, про діагностику, лікування, надання реабілітаційної допомоги.

Геннадій Друзенко (46), Київ

 

Моя програмна мета: проект Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова «МОБІЛЬНА КЛІНІКА ДЛЯ "СІРОЇ ЗОНИ"».

Так звана "гібридна війна" Росії проти України, що розпочалася у 2014 р., завдала серйозної шкоди системі охорони здоров'я Донецької та Луганської областей.

ПДМШ застосує підхід "мобільна клініка" до надання безкоштовно базових медичних послуг (профілактичне обстеження) людям на контрольованих урядом сільських територіях поруч з лінією фронту (у межах прибл. 5 км).

Кожна "Мобільна клініка" (їх буде дві) включає два транспортних засоби ПДМШ – швидка і мінібус – з бригадою медиків, які їздять по селах Луганської області уздовж лінії фронту: спочатку у Попаснянському районі, потім Станично-Луганському і потім Новоайдарському. Луганську область вибрано тому, що ПДМШ у тих районах досить давно відомий і може розраховувати на максимальну співпрацю з боку місцевої влади. Крім того, медики ПДМШ вже працюють у центральних районних лікарнях (ЦРЛ) цих районів і за потреби завжди можуть надати допомогу.

Після пілотування в Луганській області та роботи над помилками проект "Мобільна клініка" може бути поширений на аналогічні території Донецької області.

Яким чином працюватиме проект "Мобільна клініка"?

• базується в ЦРЛ району, який у цей час обслуговує;

• щоранку сім днів на тиждень "Мобільна клініка" їде до одного з сіл району (мешканців села про це заздалегідь повідомляють);

• бригада встановлює обладнання у сільському ФАПі або сільраді та веде прийом місцевих пацієнтів протягом семи годин – огляди та консультації;

• після семи годин роботи "Мобільна клініка" повертається на базу в ЦРЛ.

Бригада "Мобільної клініки" працюватиме на основі місячної ротації. До неї входять терапевт (сімейний лікар), кардіолог, гінеколог, лікар УЗД, дві медсестри і два водія. Вони надають такі послуги: загальний медогляд і консультація терапевта, вимірювання кров'яного тиску та рівню цукру, ЕКГ, УЗД і гінекологічне обстеження. З Києва роботу "Мобільної клініки" підтримує керівник проекту і бухгалтер, а в полі – адміністратор проекту (один на обидві бригади).

У залежності від результатів огляду та тестів, пацієнт або отримує лікарський рецепт і припис, або – у більш серйозних випадках – госпіталізацію в найближчій ЦРЛ, куди його доставить швидка ПДМШ. У найбільш серйозних випадках пацієнта буде направлено до одного з медзакладів обласного рівню чи Києва.

Обладнання "Мобільної клініки" є портативним і включає ЕКГ, УЗД, тонометр і глюкометр, а також комплект необхідних медичних матеріалів, витратних матеріалів і канцтоварів на кожну бригаду. Враховуючи можливі перебої з електропостачанням на прифронтових територіях, кожна бригада "Мобільної клініки" також повинна мати дизель-генератор.

Враховуючи, що ПДМШ використовуватиме власні швидкі та мінібуси та одне з двох гінекологічних крісел, орієнтовна загальна вартість проекту складе приблизно 8,4 млн грн (€253 тис.) на один рік роботи. (Див. постатейні витрати у Додатку.) Очікується, що кожна "Мобільна клініка" обслуговуватиме в середньому близько 30 пацієнтів на день. Таким чином, вартість проекту на одного пацієнта – орієнтовно €10.

Терміни реалізації: за оцінкою, ПДМШ зможе запустити проект "Мобільна клініка" за півтора місяці після забезпечення фінансування (також, де доречно – у формі надання обладнання та матеріалів).

Кузьміних Сергій (35), Житомир

 

Програмна мета: організація комплексної допомоги та реабілітація учасників бойових дій та дітей з ДЦП.

Проблема

• Висока вартість якісних реабілітаційних послуг;

• Застаріла матеріально-технічна база ;

• Відсутність структурних підрозділів відновлювального лікування на всіх етапах реабілітації в усіх регіонах України.

• Штатні розклади комунальних установ охорони здоров’я не можуть забезпечити потрібний склад міждисциплінарної бригади та потребують кардинальних трансформацій щодо впровадження в Україні фізичної реабілітації. Розповсюджена практика — вважати «реабілітацією» проходження курсу стаціонарного лікування на базі звичайного терапевтичного чи неврологічного відділення міської лікарні чи центральної районної лікарні;

• В Україні практично не існує школи професійної фізичної реабілітації.

Завдання проекту

Розширення послуг з реабілітації шляхом відкриття нових регіональних центрів та розширення спектру послуг на базі існуючих центрів у Житомирі та Черкасах, що включає в себе створення усіх необхідних умов для фізичної, психологічної та соціальної реабілітації учасників бойових дій та дітей з діагнозом ДЦП.

Це допоможе повній соціальній адаптації військовослужбовців до мирного життя, сприятиме відновленню фізичного здоров´я та психологічного стану і ефективної соціальної поведінки учасників бойових дій, зміцненню їх особистісного та соціального статусу. Дозволить максимально адаптувати дітей з діагнозом ДЦП до самостійного життя у побуті, покращить розвиток фізичних навичок дитини.

Результат реалізації проекту

Тисячі дітей з діагнозом Дитячий Церебральний Параліч, а також ветерани війни, постраждалі внаслідок бойових дій отримають якісну допомогу фізичної реабілітації. Ці люди зможуть отримати також психологічну реабілітацію та адаптуватися до мирного та безпечного життя, що є дуже важливим для здоров’я суспільства.

Посилання на повну програмну мету кандидата

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЛІДЕР КОСТЯНТИН ЄВТУШЕНКО: ЕЛЕКТРОКАРИ ТА АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА

Також пропонуємо ознайомитись із програмами від сотні кращих учасників проекту, які стосуються сфер екології та туризму. Про них можна дізнатись за посиланням https://goo.gl/UQE7ZD.